Польські традиції

Пероги (pierogi) — тісто з різними начинками: м'ясом, капустою з грибами, сиром (кисломолочним) із картоплею (pierogi ruskie) або фруктами (наприклад, із чорницями, полуницями). Це найупізнаваніша польська страва у світі. Пероги варять у воді, а потім можна обсмажити на маслі.

Бігос — традиційна польська страва з квашеної капусти, свіжої капусти й різних видів м'яса (ковбаса, бекон, свинина). Також додають гриби, сушені сливи й спеції. Що довше його готують і розігрівають, то смачнішим він стає. Бігос називають «мисливською стравою» (hunter's stew).

Червоний барщ — традиційний польський суп на основі буряка. Часто додають овочі й сметану. На Святвечір подають барщ із вушками — маленькими пиріжками з грибною начинкою. Барщ — одна з 12 страв Святвечора.

Журек — традиційний польський суп на заквасці з житнього борошна. Його подають із білою ковбасою, вареним яйцем і картоплею. Журек — традиційний великодній суп. Іноді його подають у хлібі — видовбаний коровай слугує мискою.

Пероги (pierogi) — тісто з різними начинками (м'ясом, капустою з грибами, сиром із картоплею або фруктами) — найвідоміша польська страва.

Червоний барщ — традиційний польський суп на основі буряка. На Святвечір його подають із вушками.

Журек — суп на заквасці з житнього борошна, його подають із білою ковбасою та яйцем. Це традиційний великодній суп.

Бігос — страва з квашеної капусти й різних видів м'яса; його традиційно готували на полюванні, звідси назва «мисливська страва».

Вавельського дракона переміг бідний швець — начинив барана сіркою, дракон його з'їв, пив воду з Вісли й лопнув.

Згідно з легендою, назва Варшава походить від імен рибалки Варса і його дружини Сави, які прийняли князя Земомисла.

Швець начинив барана сіркою. Дракон з'їв барана, сірка почала діяти, дракон пив воду з Вісли й лопнув.

Вавельський дракон жив у ямі (печері) під замком на Вавелі в Кракові, над Віслою.

Вушка — маленькі пиріжки з грибною начинкою, які подають до червоного барщу на Святвечір.

Святвечірня вечеря (Wigilia) — найважливіша вечеря року. Традиційно готують 12 пісних страв (без м'яса): короп, оселедець, барщ із вушками, капуста з грибами, маківки, пряники, компот із сухофруктів. До столу сідають, коли на небі з'являється перша зірка.

За часів короля Крака в Кракові з'явився дракон — величезна істота із зеленою шкірою, довгим хвостом і гострими зубами. Дракон жив у печері під Вавелем і вимагав жертв від мешканців. Бідний швець переміг дракона хитрістю — начинив барана сіркою. Дракон з'їв барана, захотів пити, пив воду з Вісли й лопнув. Сьогодні біля підніжжя Вавеля стоїть пам'ятник дракону.

За легендою, на березі Вісли жили рибалка Варс і його дружина Сава. Одного разу біля них заблукав на полюванні князь Земомисл. Варс і Сава прийняли його й урятували. Вдячний князь вирішив, що ці землі назавжди називатимуться Варшавою — від імен рибалки та його дружини. Так з'явилася назва польської столиці.

Пончики (pączki) — дріжджові булочки з начинкою, найчастіше з трояндовим варенням. У Жирний четвер поляки з'їдають понад 100 мільйонів пончиків! Це останній день достатку перед Великим постом. Пончики посипають цукровою пудрою або вкривають цукровою глазур'ю.

Фаворки, які також називають хворостом (chrust), — тонкі хрусткі смужки смаженого тіста, посипані цукровою пудрою. Це традиційні ласощі Жирного четверга поряд із пончиками. Тісто дуже крихке й ніжне — легко ламається.

Сильвестра відзначають 31 грудня — це вечір перед Новим роком.

Свято Трьох Королів (Богоявлення) відзначають 6 січня.

Карнавал триває від свята Трьох Королів (6 січня) до Попільної середи.

У Жирний четвер традиційно їдять пончики й фаворки (хворост).

Великдень вшановує Воскресіння Ісуса Христа.

Великодній понеділок також називають Мокрим (Обливаним) понеділком (Lany Poniedziałek) або Сміґус-дингусом.

День усіх святих відзначають 1 листопада. Це вихідний день.

День святого Миколая відзначають 6 грудня на честь святого єпископа Миколая з Мір.

Святвечір відзначають 24 грудня.

З липня 2017 року в Польщі діє обов'язкова система сортування відходів на 5 фракцій: жовтий (пластик/метал), зелений (скло), синій (папір), коричневий (органічні відходи), сірий (змішані). Кришки з пляшок треба знімати й викидати окремо.

Важливі традиції Святвечора: ділитися оплатком (обмін побажаннями), сіно під скатертиною (символ ясел), одне порожнє місце за столом (для несподіваного гостя), колядки (різдвяні пісні), ялинка, Пастерка — меса опівночі з 24 на 25 грудня.

Великодні традиції в Польщі: освячення кошиків з їжею у Велику суботу (яйця, ковбаса, сир, хліб, сіль, перець, мазурек — пиріг із цукатами). Писанки — розмальовані великодні яйця. Бажкі — вербові котики, прикрашені маленькими яйцями. Сміґус-дингус (Мокрий понеділок) — обливання водою в понеділок після Великодня.

Котлет схабовий — смажена свиняча відбивна в паніруванні з яйця й панірувальних сухарів. Це одна з найпопулярніших обідніх страв у Польщі. Її подають із картоплею й салатом із капусти. Котлет схабовий схожий на віденський шніцель, але його готують зі свинини, а не з телятини.

Голонка — свиняча ніжка (гомілка), зварена в пиві. Страва жирна, але дуже смачна. Історично походить із німецької кухні, але стала дуже популярною в Польщі. М'ясо м'яке й легко відходить від кістки. Голонку подають із хроном, гірчицею й капустою.

Короп — головна рибна страва Святвечора в Польщі. Його готують по-різному: смажений короп, короп у желе або короп по-єврейськи (з родзинками). Раніше живого коропа купували на ринку й тримали у ванні до Святвечора. Луску коропа кладуть у гаманець на щастя.

Одного разу з Вісли вийшла красива русалка (напівжінка-напівриба) і вирішила залишитися у Варшаві. Рибалки полюбили її за чудовий голос. Але багатий купець ув'язнив її в повітці. Молодий син рибалки з допомогою друзів звільнив русалку. На знак вдячності русалка пообіцяла, що завжди захищатиме місто. Відтоді русалка з мечем і щитом — герб Варшави.

Котлет схабовий — відбивна зі свинини в паніруванні з яйця й сухарів — одна з найпопулярніших обідніх страв у Польщі.

Голонка — свиняча гомілка, зварена в пиві, — жирна, але дуже смачна страва, що історично походить із німецької кухні.

На гербі Варшави — русалка (напівжінка-напівриба) з мечем і щитом — за легендою, русалка пообіцяла захищати місто.

Лех побачив на дубі великого білого орла, що охороняв своє гніздо. Він сказав: «Збудуймо гніздо!» — і заснував Гнезно. Білий орел став гербом Польщі.

Назва Гнезно походить від слова «gniazdo» (гніздо) — Лех сказав «Збудуймо гніздо!», побачивши орла на дубі.

Багатий купець ув'язнив русалку в дерев'яній повітці. Син рибалки з друзями звільнив її вночі.

Короп по-єврейськи (з родзинками) — традиційна страва єврейської кухні, популярна в Польщі як одна зі страв Святвечора.

Чех пішов на захід — на гору Ржип у Богемії, поклавши початок сучасній Чехії.

Голонка в пиві історично походить із німецької кухні, але стала дуже популярною в Польщі.

Назва походить від папи Сильвестра I, який жив на початку IV століття.

Каспер подарував ладан — символ божественності й молитви.

K+M+B — це скорочення латинського «Christus Mansionem Benedicat» — «Хай Христос благословить цей дім».

Жирний четвер починає останній тиждень карнавалу перед Великим постом.

Священник каже: «Пам'ятай, що ти порох і в порох повернешся».

У Вербну (Пальмову) неділю згадуємо в'їзд Ісуса Христа на віслюку в Єрусалим.

Сміґус-дингус — польська традиція, яку відзначають у Великодній понеділок. Люди обливають одне одного водою — раніше хлопці обливали дівчат, сьогодні беруть участь усі. Традиція символізує очищення й нове життя після зими. У деяких регіонах також використовують гілочки верби (шмагання). Це одне з найвеселіших польських народних свят.

З 2017 року в Польщі діє єдина система сортування відходів на 5 фракцій: жовтий контейнер (пластик і метали — бляшанки, пластикові пляшки, пакети від соку), синій (папір і картон), зелений (скло — пляшки, банки), коричневий (біовідходи — рештки їжі, скошена трава), сірий або чорний (змішані відходи — те, що не можна відсортувати). За недотримання сортування загрожують фінансові штрафи.

Три брати — Лех, Чех і Рус — вирушили на пошуки нових земель. Чех пішов на захід (Чехія), Рус — на схід (Русь — Росія, Україна, Білорусь). Лех ішов на північ. У лісі він побачив великого білого орла на дубі, що охороняв своє гніздо. Лех сказав: «Збудуймо гніздо!» — і заснував поселення Гнезно (першу столицю Польщі). Білий орел став гербом Польщі.

Жирний четвер — останній четвер перед Великим постом. Цього дня поляки їдять пончики (з трояндовим варенням) і хворост (faworki). Це день, коли дозволено переїдати перед 40-денним періодом стриманості. Дата рухома — залежить від дати Великодня.

Карнавал (Zapusty) — період зимових балів і забав. Починається 6 січня (Три Королі) й закінчується у вівторок перед Попільною середою (цей день називають Ostatki, або Марді Гра). Під час карнавалу влаштовують бали з музикою, танцями (полонези, вальси) і маскарадами.

Флякі (польською: flaczki) — густий суп на основі яловичого бульйону з нарізаним смужками рубцем (яловичим шлунком). Додають моркву, петрушку й спеції. Цю страву поляки або обожнюють, або не люблять — нічого середнього!

У Великий четвер згадуємо Тайну вечерю Ісуса з апостолами й установлення Євхаристії.

У Велику п'ятницю згадуємо суд, страждання й смерть Ісуса Христа на хресті.

У Велику суботу ми несемо до костелу свячене (święconka) — традиційні великодні кошики з їжею.

Яйце (писанка) символізує нове життя, народження й початок чогось нового.

Головним моментом святкування є урочиста процесія вулицями міста.

День усіх святих (1 листопада) — радісне свято на честь святих, а День поминання померлих (2 листопада) — день молитви за душі померлих.

Анджейки відзначають у ніч із 29 на 30 листопада.

Найпопулярніше ворожіння — лиття воску крізь замкову шпарину в холодну воду й розгадування фігур.

Адвент триває 4 неділі і є часом підготовки до Різдва.

На святвечірньому столі має бути 12 пісних страв — стільки, скільки було апостолів.

Сіно символізує скромність, бідність і ясла, у яких народився Ісус Христос.

Порожня тарілка призначена для несподіваного гостя, а також пов'язана з пам'яттю про близьких, які не можуть сісти з нами за стіл.

Оплаток символізує примирення, прощення, єдність і любов між людьми.

Пастерка — це урочиста меса опівночі з 24 на 25 грудня. Так називається, бо першими, хто побачив Ісуса, були пастухи.

Різдвяна ялинка — символ Різдва й вічного життя, бо вона вічнозелена.

Польща має чотири головні народні танці: мазурка (швидкий, жвавий танець із Мазовії), полонез (урочистий, величний танець, що відкриває бали й студнювки), краков'як (веселий танець з околиць Кракова) і куяв'як (повільний, ліричний танець із Куяв). Полонез був танцем польської шляхти з XVI століття. Фридерик Шопен написав багато знаменитих мазурок і полонезів.

Колядки — традиційні польські різдвяні пісні, які співають від Святвечора до свята Трьох Королів (6 січня). Найважливіші колядки: «Bóg się rodzi» — найстаріша й найголовніша, написана Францішеком Карпінським у XVIII ст.; «Cicha noc» — польська версія австрійської «Stille Nacht»; «Dzisiaj w Betlejem» — весела колядка про Різдво; «Lulajże Jezuniu» — колискова для Дитятка; «Wśród nocnej ciszy» — урочиста колядка про пастухів. Колядки — частина кожного Святвечора й різдвяної Пастерки.

Studniówka (від «сто днів») — один із найважливіших шкільних обрядів у Польщі. Її проводять за 100 днів до матури (зазвичай у січні або лютому). Починається урочистим полонезом — традиційним польським танцем, у якому бере участь увесь клас. Після полонезу триває танцювальний бал. Традиційно директор школи виголошує промову, а учні обіцяють скласти матуру. Studniówka — відповідник західного «випускного балу».

Традиція вбирати ялинку в Польщі сягає XIX століття. Кожна прикраса має символічне значення: зірка на верхівці — символізує Вифлеємську зірку, яка вела Трьох Королів; кульки — раніше вішали справжні яблука (символ Адама і Єви, первородного гріха); ангели — захищають дім і символізують Божих посланців; паперові ланцюжки — раніше символізували кайдани гріха, сьогодні — єдність родини; дзвіночки — голос Бога; омела — символ життя після смерті (узимку залишається зеленою).

Жирний четвер — останній четвер перед Великим постом, що починає останній тиждень карнавалу. Традиційний пончик начинений варенням із пелюсток троянд, але популярні також начинки з адвокату, шоколаду й пудингу. Фаворки (хворост) — тонкі смажені смужки тіста, посипані цукровою пудрою. Цього дня поляки з'їдають понад 100 мільйонів пончиків!

Карнавал (Zapusty) триває від 6 січня (свято Трьох Королів) до Попільної середи. Ostatki — останні дні карнавалу, час балів, забав і бенкетів. Під час карнавалу влаштовують бали з музикою й танцями (полонези, вальси). Останній день карнавалу — вівторок, який називають «запусним вівторком», або Марді Гра.

Колись давно татарські орди атакували польські землі. Трубач із вежі Маріацького костелу в Кракові помітив татар, що наближалися. Він негайно заграв гейнал, розбудивши мешканців і попередивши їх про небезпеку. Краків'яни взялися за зброю. Але татари помітили трубача й уразили його стрілою — мелодія обірвалася. Досі гейнал грають щогодини з Маріацької вежі на 4 сторони світу, і мелодія обривається в тому самому місці.

За часів князя Попеля в селі біля Крушвиці жив бідний колісник (ремісник, що робив колеса) П'яст із дружиною Жепіхою. Під час пострижин сина (обряду переходу 7-річного хлопчика з-під опіки матері до батька) з'явилися двоє таємничих мандрівників. П'яст їх пригостив. Один із мандрівників постриг хлопчика й дав йому ім'я Земовит. Земовит виріс мудрою й хороброю людиною. Після смерті Попеля народ обрав його новим князем — так почалася династія П'ястів.

Гейнал обривається, бо трубача, який попереджав Краків про татар, вразила стріла, і він загинув. Мелодія обривається в тому самому місці, що й тоді.

П'яст був колісником — ремісником, який робив колеса для возів. Звідси його прізвисько «Колодій» (Kołodziej).

Дружину П'яста Колодія звали Жепіха (Rzepicha).

Таємничі мандрівники дали синові П'яста ім'я Земовит. Після смерті Попеля народ обрав його новим князем — так почалася династія П'ястів.

Маріацький гейнал грають щогодини з вежі Маріацького костелу в Кракові на 4 сторони світу.

Попільна середа — перший день Великого посту. Священник посипає голови вірних попелом зі спалених «пальм» Вербної неділі.

У Жирний четвер поляки їдять пончики (з трояндовим варенням) і хворост (faworki) — це традиція перед Великим постом.

Князь Попель правив у Крушвиці над озером Гопло. Його вежу називають Мишачою вежею.

Герда подала дядькам отруєний мед на бенкеті примирення. Дядьки випили й загинули.

Трубач із Маріацької вежі попереджав мешканців Кракова про наближення татар, граючи гейнал.

У Кракові Новий рік зустрічали дзвоном Сигізмунда на Вавелі.

Миро, подароване Бальтазаром, було передвістям мученицької смерті Ісуса.

Попіл отримують зі спалених «пальм», освячених торік у Вербну неділю.

Великий піст триває 40 днів, його починає Попільна середа (Popielec).

Анджейки — польська традиція ворожінь, яку відзначають у ніч із 29 на 30 листопада, напередодні дня св. Андрія. Найпопулярніше ворожіння — лиття воску: гарячий віск ллють у холодну воду крізь вушко ключа, а форма застиглого воску передбачає майбутнє. Інші ворожіння: розставляння черевиків від стіни до дверей (чий черевик першим дійде — та перша вийде заміж) і чищення яблук.

Рорати (лат. «Rorate caeli» — «Зросіть, небеса») — особливі меси, присвячені Марії, які правлять щобудня під час Адвенту на світанку. Костел занурений у темряву, а єдиним джерелом світла є свічки. Діти приносять на Рорати лампіони (ліхтарики) — символ очікування Христа, «Світла світу». Традиція Роратів сягає Середньовіччя. У багатьох парафіях щодня меси запалюють одну свічку на спеціальному свічнику, що символізує чергові дні очікування.

День святого Стефана (26 грудня) — другий день Різдва. Св. Стефан (Щепан) був першим християнським мучеником — його закидали камінням за віру. Традиційно цього дня в костелі освячували овес (зерно), яким потім домашні й сусіди обсипали одне одного — це символізувало побажання щедрого врожаю. Сьогодні традиція обсипання зерном згасла, але 26 грудня залишається днем візитів до далеких родичів і друзів.

Попільна середа (Popielec) — перший день Великого посту. Священник посипає голови вірних попелом зі словами: «Пам'ятай, що ти з пороху створений і в порох повернешся». Це нагадування про минущість життя. Попіл отримують зі спалених «пальм» торішньої Вербної неділі. Відтепер протягом 40 днів у п'ятниці не їдять м'яса.

Вербна (Пальмова) неділя — остання неділя перед Великоднем, що відкриває Страсний тиждень. Вона присвячена в'їзду Ісуса в Єрусалим. У Польщі замість справжніх пальм використовують гілки верби, самшиту й кольоровий гофрований папір. Після меси «пальми» забирають додому — вони захищають від зла й хвороб.

Вавельський дракон жив у ямі (печері) під Вавелем. Він вимагав від мешканців жертв — корів і овець. Якщо їх не отримував, викрадав людей. Король Крак не міг його перемогти. Лише бідний швець вигадав план: убив барана, начинив його сіркою й зашив. Дракон з'їв барана, сірка почала діяти, дракон кинувся до Вісли й пив стільки води, що лопнув. Швець став героєм.

У Крушвиці над озером Гопло правив князь Попель. Він не дбав про мешканців — лише пиячив, полював і бенкетував. Його дружина Герда (німецька князівна) намовила його отруїти своїх дядьків (родичів). На бенкеті дядьки випили отруєний мед і загинули. Тіла викинули за мури. Невдовзі з'явилися тисячі мишей, які вдерлися до замку. Попель утік на вежу на острові озера, але миші перепливли воду й з'їли його. Вежа носить назву Мишачої вежі.

Вербна (Пальмова) неділя починає Страсний (Великий) тиждень.

Баранець символізує Воскресіння Христа.

Сіль символізує очищення, правду й захист від зла.

Сміґус полягав у шмаганні гілочками й обливанні водою дівчат, що мало забезпечити їм родючість і здоров'я.

На Зелені свята (П'ятидесятниця) святкують Зішестя Святого Духа на апостолів, через 50 днів після Воскресіння.

Боже Тіло — рухоме свято, що припадає через 60 днів після Великодня, завжди в четвер.

Чотири свічки символізують: Надію, Мир, Радість і Любов.

Миколай кинув гроші крізь димар у дім, де жили три бідні сестри. Гроші потрапили в шкарпетки, що сушилися біля каміна.

Треба дочекатися першої зірочки на небі — символу Вифлеємської зірки.

Зірка на верхівці ялинки символізує народження Христа (Вифлеємську зірку).

День святого Стефана — 26 грудня, другий день Різдва. Цього дня відвідують далеких родичів.

Луска коропа в гаманці має притягувати гроші й захищати від крадіжок — символ багатства.

Хрін у свяченому символізує силу й здоров'я.

Смалець (топлений свинячий жир зі шматочками шкварок) — традиційні польські ласощі, які подають на житньому хлібі. Історично його їли взимку, щоб зігрітися. Він є інгредієнтом багатьох традиційних польських страв і частиною кулінарної спадщини.

Флякі — традиційний польський суп з яловичого рубця. Він багатий на поживні речовини; історично його їли після урочистостей для кращого травлення. Це одна з найхарактерніших польських страв, хоча вона може бути контроверсійною через специфічний смак.

Польща — найбільший виробник коропа в Європейському Союзі: на неї припадає близько 30% усього виробництва. Короп — традиційна страва на Святвечір: смажений короп, короп у желе й короп по-єврейськи — класичні страви Вігілії.

Попільна середа — перший день Великого посту, який триває 40 днів. Священник посипає голови вірних попелом зі спалених «пальм» Вербної неділі. Він каже: «Порох ти і в порох повернешся» (або: «Пам'ятай, що ти з пороху створений…»). Це символ покаяння й минущості життя. Відтепер поляки утримуються від м'яса в п'ятниці, багато хто відмовляється від солодощів чи алкоголю.

Вербна неділя відкриває Страсний тиждень. Вона присвячена в'їзду Ісуса в Єрусалим на віслюку. У Польщі замість пальм використовують гілки верби, самшиту й гофрований папір. «Пальми» захищають дім від зла й хвороб. Найвідоміший конкурс «пальм» відбувається в Липниці Мурованій (Малопольща) — «пальми» сягають 30 метрів! Цю традицію внесено до Списку ЮНЕСКО.

Анджейки відзначають у ніч із 29 на 30 листопада. Це традиція ворожінь для незаміжніх дівчат. Найпопулярніші ворожіння: лити віск у холодну воду (крізь вушко ключа) й читати форми; ставити черевики від стіни — чий черевик першим дійде до дверей, та першою вийде заміж; проколювати картки з іменами хлопців — яке ім'я проколеш, так і зватимуть майбутнього чоловіка.

За другою версією легенди, король Казимир Відновитель їхав із Кракова до Гнезна й потрапив до бідної рибальської хатини. Рибалка нагодував голодного короля рибою. Рибалка розповів про близнят, яких не могли охрестити (поблизу немає церкви). Король організував хрещення й попросив дати імена Варс (хлопчик) і Сава (дівчинка). Він оголосив, що рибалка зватиметься Петро Варш, а поселення — Варшава.

Найпопулярніше ворожіння — лити віск у холодну воду крізь вушко ключа й читати форми тіні на стіні.

Король Казимир Відновитель охрестив близнят рибалки — хлопчика назвав Варс, дівчинку Сава. Поселення рибалки назвали Варшавою.

Тіла дядьків викинули за мури фортеці. З'явилися тисячі мишей, які рушили на замок і з'їли Попеля з родиною.

Герда була німецькою князівною, дружиною Попеля. Саме вона намовила його отруїти дядьків, боячись, що ті відберуть трон у її синів.

Вежа називається Мишачою вежею — бо тисячі мишей перепливли озеро Гопло, вдерлися до вежі й з'їли Попеля.

Рибалки почули голос русалки на Віслі, біля підніжжя Старого міста у Варшаві, де русалка вийшла з води.

7 найважливіших легенд: Вавельський дракон, Варс і Сава, Варшавська русалка, Лех, Чех і Рус, Маріацький гейнал, П'яст Колодій, Князь Попель і миші.

Великий четвер починає Пасхальне тридення — найважливіші урочистості Страсного тижня.

Свячене — традиція носити кошик з їжею до костелу у Велику суботу для освячення священником. Кошик містить: хліб (символ тіла Христового), яйця (символ нового життя), сіль (очищення), ковбасу (достаток), хрін (страждання Христа), бабу або мазурок (радість Воскресіння). Кошик прикрашають гілочками самшиту й білою серветкою.

Польща має п'ять національних танців: полонез, мазурка, краков'як, куяв'як і оберек. Оберек — найшвидший із них — танцюють у розмірі 3/8 з акробатичними підніманнями партнерки. Походить із регіону Мазовії. Характеризується динамічними обертаннями (назва від «obracać się» — обертатися) і притупуванням. Ритми оберека можна почути, зокрема, у мазурках Шопена. На відміну від величного полонезу, оберек — стихійний і народний.

7 найважливіших польських легенд: 1) Вавельський дракон — переможений шевцем (сіркою в барані), Краків; 2) Варс і Сава — рибалка й дружина, назва Варшави; 3) Варшавська русалка — герб Варшави, меч і щит; 4) Лех, Чех, Рус — білий орел, Гнезно; 5) Маріацький гейнал — трубача вбито стрілою, Краків; 6) П'яст Колодій — династія П'ястів, син Земовит; 7) Князь Попель — миші, Мишача вежа, Крушвиця.

Три брати шукали нові землі. Чех пішов на захід (на гору Ржіп біля Богемії — сучасна Чехія). Рус пішов на схід — започаткував Росію, Україну й Білорусь. Лех пішов на північ і побачив на дубі великого білого орла, що охороняв гніздо. Він сказав: «Збудуймо гніздо!» — від цього слова походить назва Гнезно (gniazdo — гніздо). Білого орла Лех обрав гербом нової держави.

Русалка вийшла з Вісли біля підніжжя Старого міста. Рибалки помітили, що хтось плутає їхні сіті й випускає рибу. Вони хотіли впіймати шкідника, але почули прекрасний голос русалки й полюбили її. Багатий купець побачив русалку й ув'язнив у дерев'яній повітці. Син рибалки з друзями звільнив її вночі. Русалка на знак вдячності пообіцяла захищати місто — тому на гербі Варшави русалка тримає меч і щит.

Котлет шабовий — свиняча відбивна в паніруванні (яйце + панірувальні сухарі), подається з картоплею й салатом. Голонка в пиві — свиняча гомілка в пиві, подається з хроном і гірчицею (походить із німецької кухні). Короп — риба для Святвечора, подається смаженим, у желе або по-єврейськи (з родзинками). Короп по-єврейськи — традиційна страва єврейської кухні.

О 15:00 (Година Милосердя) помер на хресті Ісус Христос.

Імператор Тиберій сказав, що воскресіння так само ймовірне, як те, що яйце в руці Марії стане червоним, — і це сталося.

Дингус полягав у викупі від обливання водою — дівчина могла відкупитися писанкою або іншими ласощами.

У День усіх святих літургійний колір — білий (радість), а в День поминання померлих — фіолетовий (покаяння).

Дівчата чистили яблуко, роблячи якнайдовшу шкірку, кидали її за спину, а літера, яку вона утворювала, вказувала на першу літеру імені майбутнього чоловіка.

Рорати — це меса на честь Пресвятої Діви Марії, яку правлять рано-вранці, коли ще темно, при запалених свічках.

Червоний одяг Санта-Клауса популяризувала компанія Coca-Cola.

Раніше ялинку прикрашали яблуками, які нагадували про Адама і Єву.

Не можна їсти м'яса (з 14 років). Люди від 18 до 60 років можуть наїстися досхочу лише раз, а двічі — зовсім мало.

Польська діаспора в Росії зберігає католицькі різдвяні традиції. У сибірських містах поляки співають польські колядки й розмовляють польською, підтримуючи культурні зв'язки з батьківщиною. У селі Вершина (Іркутська область) близько 700 мешканців, переважно етнічних поляків, зберігають польську культуру вже 6 поколінь (з 1909 р.).

Студнювка — традиційний бал випускників, який організовують рівно за 100 днів (звідси назва, від «sto» — сто) до іспиту на атестат зрілості. Бал відкривається полонезом, який випускники розучують тижнями. Хлопці приходять у костюмах, дівчата — в елегантних бальних сукнях. Це одна з найважливіших подій у житті польського ліцеїста, з танцями до ранку.

Копитки — картопляні клюски у формі маленьких копит (звідси назва). Їх готують з вареної картоплі, борошна та яйця. Подають зі сметаною й шкварками, а також із м'ясним соусом або цукром. Це проста, але традиційна польська домашня страва, популярна в сільській кухні.

Налесники — тонкі великі польські млинці (схожі на французькі крепи). Подають із білим сиром (сиром кисломолочним), варенням, фруктами або шоколадом. Налесники із сиром і родзинками, обсмажені на маслі, — класична польська страва. Можуть подаватися також з м'ясом або грибами — як обідня страва.

Флякі (flaczki) — густий суп із нарізаного смужками рубця — яловичого шлунка. Готують на яловичому бульйоні з морквою, петрушкою, цибулею й гострими спеціями (майораном, перцем, імбиром). Страва родом із Середньовіччя. Флякі — страва, що розділяє поляків: одні обожнюють, інші не терплять самої думки про те, щоб їсти шлунок.

Фаворки (хворост, стручки, хризантеми) — тонкі смужки тіста з борошна, яєць, сметани й смальцю, смажені у фритюрі й посипані цукровою пудрою. Тісто таке крихке, що розсипається в роті. Фаворки їдять переважно в Жирний четвер і під час карнавалу. Назва «фаворки» походить від французького «faveur» (стрічка).

Налесники — тонкі великі польські млинці (як крепи). Подають із кисломолочним сиром, варенням, фруктами, шоколадом, а також із м'ясом або грибами.

Флякі — густий суп із нарізаного смужками рубця — яловичого шлунка, зварений на бульйоні з морквою, петрушкою й гострими спеціями.

Назва «фаворки» походить від французького «faveur» (стрічка). Фаворки — тонкі смужки смаженого тіста, посипані цукровою пудрою.

Фаворки мають багато регіональних назв: хворост (найчастіше), стручки (Сілезія), хризантеми (Малопольща).

У Кракові біля Вавелю є Драконова печера (туристична) й пам'ятник дракону, який дихає справжнім вогнем.

Пострижини — давній обряд переходу — стрижка волосся 7-річному хлопчикові, що символізує перехід з-під опіки матері до батька.

За правління короля Крака в Кракові з'явився дракон — величезна істота із зеленою шкірою, довгим хвостом і гострими зубами. Він жив у ямі (печері) під замком на пагорбі Вавель, над Віслою. Вимагав щоденних жертв — корів, овець. Коли не отримував, викрадав людей. Ні лицарі, ні воїни не могли його перемогти. Бідний швець убив барана, начинив сіркою й зашив. Підкинув до ями. Дракон з'їв барана, сірка почала пекти нутрощі, він кинувся до Вісли й випив стільки води, що лопнув. Досі в Кракові біля Вавелю є Драконова печера (туристична) й пам'ятник дракону, який дихає справжнім вогнем.

У Крушвиці над озером Гопло правив князь Попель. Не дбав про мешканців — пиячив, полював, бенкетував. Його дружина Герда (німецька князівна) боялася, що після смерті Попеля його дядьки відберуть трон у їхніх синів. Вона переконала Попеля вдати хворого й скликати бенкет примирення. Дядьки випили отруєний мед і загинули. Тіла викинули за мури. З'явилися тисячі мишей — шукали їжу, потім рушили на замок. Попель утік із родиною на вежу на острові озера. Миші перепливли озеро, вдерлися до вежі й з'їли Попеля з родиною. Вежа носить назву Мишачої вежі.

Анджейки відзначають у ніч із 29 на 30 листопада. Традиція ворожінь сягає Середньовіччя. Три популярні ворожіння: 1) Лити віск крізь вушко ключа в холодну воду — форма тіні вказує майбутнє; 2) Черевики від стіни до дверей — дівчата ставлять черевики один за одним, чий черевик першим «вийде» за двері — та першою вийде заміж; 3) Картки з іменами — проколювання шпилькою карток з іменами хлопців, вибране ім'я — ім'я майбутнього чоловіка.

П'яст був бідним колісником (ремісником, що робив колеса для возів) у селі біля Крушвиці. Жив із дружиною Жепіхою й дітьми. Під час пострижин 7-річного сина (обряду переходу хлопчика від матері до батька) двоє таємничих мандрівників попросили притулку. П'яст їх пригостив. Мандрівники дали хлопчикові ім'я Земовит і передбачили йому велике майбутнє. Після бенкету столи дивовижним чином наповнилися їжею. Земовит виріс мудрою людиною, і після смерті Попеля народ обрав його новим князем. Так почалася династія П'ястів — рід перших королів Польщі.

Після смерті Попеля народ обрав Земовита (сина П'яста Колодія) новим князем. Так почалася династія П'ястів — рід перших королів Польщі.

Католицька Церква вважає ворожіння несумісними з вірою (Катехизм, 2116), але до Анджейок зазвичай ставиться терпимо — як до невинної народної забави, а не магічної практики.

Фундатором дзвона був король Сигізмунд I Старий. Дзвін відлили в Кракові 1520 року.

Священник обмиває ноги 12 чоловікам за прикладом Ісуса, який обмив ноги апостолам. Це символ смирення Христа, що показує його в ролі слуги.

Той, хто встане раніше за всіх, приходить із різками до сплячих і шмагає їх березовими гілочками по ногах, кажучи: «Ти, що терпів за нас рани, Ісусе, змилуйся над нами».