Відомі поляки

Миколай Коперник (1473–1543) народився в Торуні. Його праця «De revolutionibus orbium coelestium» (Про обертання небесних сфер) поклала початок науковій революції. Геліоцентрична теорія спростувала попереднє уявлення про те, що Земля є центром Всесвіту.

Фридерик Шопен (1810–1849) — найвідоміший польський композитор. Він створював романтичну музику — полонези, мазурки, вальси й ноктюрни. Його серце спочиває в костелі Святого Хреста у Варшаві. Шопен — символ польської музичної культури в усьому світі.

Марія Склодовська-Кюрі (1867–1934) народилася у Варшаві. Вона отримала Нобелівську премію з фізики 1903 року (разом із чоловіком П'єром Кюрі) і з хімії 1911 року. Вона відкрила два елементи: полоній (названий на честь Польщі) і радій.

Миколай Коперник (1473–1543) був астрономом, який створив геліоцентричну теорію — довів, що Земля обертається навколо Сонця.

Серце Шопена спочиває в костелі Святого Хреста у Варшаві — згідно з його останньою волею.

Марія Склодовська-Кюрі отримала дві Нобелівські премії: з фізики (1903) і з хімії (1911).

Івана Павла II (Кароля Войтилу) обрали Папою 1978 року — він став першим польським Папою в історії.

Польща здобула незалежність 11 листопада 1918 року після 123 років поділів.

«Пан Тадеуш» — національна епопея, написана Адамом Міцкевичем, найважливішим поетом польського романтизму.

Полоній названо на честь Польщі — батьківщини Марії Склодовської-Кюрі.

Шопен створював полонези, мазурки, вальси й ноктюрни — романтичну музику для фортепіано.

Кароль Войтила (1920–2005) народився у Вадовицях. 1978 року його обрали Папою Римським як Івана Павла II — першого Папу з Польщі й першого не-італійця за 455 років. Його знамениті слова «Не бійтеся!» стали девізом понтифікату. Канонізований 2014 року.

Юзеф Пілсудський (1867–1935) був Начальником держави й маршалом Польщі. 11 листопада 1918 року Польща здобула незалежність після 123 років поділів. Пілсудський також двічі був прем'єр-міністром Польщі (1926–1928 і 1930). Він — один із найважливіших польських національних героїв.

Адам Міцкевич (1798–1855) — найважливіший поет польського романтизму. «Пан Тадеуш» — національна епопея, що починається словами «Литво! Вітчизно моя!». Він також написав драму «Дзяди», один із найважливіших творів польської літератури. Народився на території нинішньої Білорусі.

Іван Павло II (Кароль Войтила) народився у Вадовицях, неподалік Кракова.

Миколай Коперник народився в Торуні 1473 року.

Миколай Коперник був астрономом із Торуня, автором геліоцентричної теорії. Він довів, що Земля обертається навколо Сонця.

Роберт Левандовський — футболіст, один із найвідоміших польських спортсменів у світі.

Іван Павло II, справжнє ім'я Кароль Юзеф Войтила, народився у Вадовицях 1920 року.

Юзеф Пілсудський був маршалом і Начальником польської держави. Він відіграв ключову роль у здобутті незалежності 1918 року.

За професією Лех Валенса був електриком. Він працював на Гданській корабельні, де став лідером руху «Солідарність».

Роберт Левандовський — один із найвидатніших польських спортсменів. Його визнали найкращим футболістом УЄФА, і він став найкращим бомбардиром Ліги чемпіонів із мюнхенською «Баварією». Він — найкращий бомбардир в історії збірної Польщі й один із найкращих нападників в історії футболу.

Мешко I (бл. 922–992) був першим історичним правителем Польщі з династії П'ястів. 966 року разом із дружиною, чеською князівною Добравою, прийняв хрещення, що означало християнізацію Польщі. Важливо: він не був королем — він був князем (правителем).

Болеслав I Хоробрий (967–1025) був сином Мешка I і першим коронованим королем Польщі. Його коронували 1025 року, але того ж року він помер. Також недовго (1003–1004) був королем Чехії. Належав до династії П'ястів.

Казимир III Великий (1310–1370) правив у 1333–1370 роках. Про нього казали, що він «застав Польщу дерев'яною, а залишив мурованою» — тобто перебудував і зміцнив країну. 1364 року заснував Ягеллонський університет у Кракові — найстаріший виш Польщі. Був останнім королем із династії П'ястів.

Мешко I прийняв хрещення 966 року разом із дружиною Добравою. Він був першим правителем Польщі з династії П'ястів.

Болеслава I Хороброго коронували як першого короля Польщі 1025 року. Він був сином Мешка I.

Казимир III Великий заснував Ягеллонський університет у Кракові 1364 року — найстаріший виш Польщі.

Грюнвальдська битва (15 липня 1410) — об'єднані польсько-литовські війська під командуванням Владислава Ягайла перемогли Тевтонський орден.

Костюшко воював в американській Війні за незалежність, де проєктував фортифікації, зокрема у Вест-Пойнті.

Януш Корчак (1878–1942) був лікарем, педагогом і письменником. Автор книжки «Як любити дитину». Не залишив дітей із Дому сиріт і пішов разом із ними до газової камери.

Про Казимира Великого казали: «Застав Польщу дерев'яною, а залишив мурованою» — він перебудував і зміцнив країну.

Казимир Великий був останнім королем із династії П'ястів — найстарішої польської королівської династії.

Януш Корчак написав «Як любити дитину» — класичний твір педагогіки.

Івана Павла II канонізував 27 квітня 2014 року папа Франциск.

Юзеф Пілсудський (1867–1935) — маршал Польщі, один із найважливіших польських лідерів. Народився 5 грудня 1867 року в Зулові, у патріотичній родині, яка брала участь у Січневому повстанні 1863 року. Був Начальником держави й відіграв ключову роль у здобутті незалежності.

Тадеуш Костюшко (1746–1817) — національний герой трьох країн: Польщі, Білорусі та США. Народився на території Білорусі. Брав участь у Війні за незалежність США, а 1794 року очолив повстання проти поділів Речі Посполитої (повстання Костюшка).

Януш Корчак (1878–1942) — видатний польський лікар, педагог, письменник і громадський діяч. Автор книжки «Як любити дитину». Був директором «Дому сиріт». Під час війни не покинув своїх вихованців і пішов разом із ними до газової камери, відмовившись рятувати своє життя. 2012 рік був у Польщі роком Корчака.

Владислав Ягайло (бл. 1362–1434) був першим королем із династії Ягеллонів. 1385 року підписав Кревську унію, яка об'єднала Польщу й Литву. 15 липня 1410 року об'єднані польсько-литовські війська перемогли Тевтонський орден у Грюнвальдській битві — одній із найбільших битв Середньовіччя.

Тадеуш Костюшко (1746–1817) очолював національне повстання 1794 року (повстання Костюшка) проти поділів Польщі. Раніше він воював в американській Війні за незалежність, де проєктував фортифікації, зокрема у Вест-Пойнті. Він — національний герой обох країн.

Януш Корчак (1878–1942) був лікарем, педагогом, письменником і громадським діячем. Автор книжки «Як любити дитину». Був директором Дому сиріт у Варшаві. Під час Другої світової війни відмовився рятувати своє життя й пішов разом із дітьми з Дому сиріт до газової камери. 2012 рік у Польщі був роком Януша Корчака.

Людвік Заменгоф, польський лікар-окуліст із Білостока, створив мову есперанто 1887 року як міжнародну допоміжну мову.

Кароль Войтила став папою 1978 року, прийнявши ім'я Іван Павло II. Він був першим папою з Польщі.

Лех Валенса отримав Нобелівську премію миру 1983 року за мирну боротьбу за права робітників у межах руху «Солідарність».

Лех Валенса працював на Гданській корабельні, де 1980 року став лідером страйку й співзасновником Незалежної самоврядної профспілки «Солідарність».

Роман Дмовський діяв на Заході, переконуючи держави в необхідності незалежності Польщі. Його зусилля сприяли появі 13-го пункту Вільсона про незалежну польську державу.

Поляки отримали 5 Нобелівських премій з літератури: Генрик Сенкевич (1905), Владислав Реймонт (1924), Чеслав Мілош (1980), Віслава Шимборська (1996), Ольга Токарчук (2018).

Адама Міцкевича вважають найвидатнішим польським поетом. Він автор «Дзядів», «Пана Тадеуша» й «Гражини». Народився на території Білорусі під Новогрудком.

Анджей Сапковський — автор серії романів про Відьмака, яка стала основою популярної комп'ютерної гри й серіалу.

Миколай Коперник — автор геліоцентричної теорії (Земля обертається навколо Сонця). Він народився в Торуні. 19 лютого на його честь відзначають День польської науки.

Габріель Нарутович був першим президентом Республіки Польща. Обійняв посаду 11 грудня 1922 року, а 16 грудня його застрелив націоналіст Елігіуш Невядомський. Його президентство тривало лише 5 днів.

Президенти III Речі Посполитої: Войцех Ярузельський (1989–1990), Лех Валенса (1990–1995), Александр Кваснєвський (1995–2005, за нього Польща вступила до НАТО 1999-го й до ЄС 2004-го), Лех Качинський (2005–2010, загинув у катастрофі під Смоленськом), Броніслав Коморовський (2010–2015), Анджей Дуда (2015–2025), Кароль Навроцький (з 2025).

Миколая Рея (1505–1569) вважають батьком польської літератури, бо він першим писав виключно польською (раніше писали латиною). Його знамениті слова: «Нехай інші народи знають, що поляки не гуси — свою мову мають» означають: нехай чужі народи знають, що поляки мають власну мову.

Генрик Сенкевич (1846–1916) отримав Нобелівську премію за всю творчість, особливо за «Quo Vadis» — роман про часи Нерона. «Трилогія» («Вогнем і мечем», «Потоп», «Пан Володийовський») описує війни Речі Посполитої XVII століття і є одним із найулюбленіших творів у Польщі.

Ян Матейко (1838–1893) писав масштабні історичні полотна. Його найвідоміші роботи — «Грюнвальдська битва», «Прусська присяга» й «Конституція 3 травня 1791 року». Картини Матейка формували польську національну самосвідомість за часів поділів.

Рей першим писав виключно польською — раніше польські автори писали латиною.

«Quo Vadis» — роман про часи Нерона й перших християн — допоміг Сенкевичу отримати Нобелівську премію 1905 року.

«Грюнвальдська битва» — найвідоміша картина Матейка — зображує перемогу польсько-литовських військ над хрестоносцями.

Лех Валенса був першим некомуністичним президентом Польщі в 1990–1995 роках. Раніше він був лідером «Солідарності».

Кароль Навроцький є чинним президентом Польщі з 6 серпня 2025 року. До нього, у 2015–2025 роках, президентом був Анджей Дуда.

Дональд Туск є прем'єр-міністром (головою Ради міністрів) Польщі з 2023 року. Він змінив Матеуша Моравецького.

Трилогія: «Вогнем і мечем», «Потоп» і «Пан Володийовський» — описує війни Речі Посполитої XVII століття.

Реймонт отримав Нобелівську премію 1924 року за роман «Селяни» — епос про життя польського села в чотирьох томах.

Габріель Нарутович був першим президентом Республіки Польща. Обіймав посаду лише 5 днів — його вбили 16 грудня 1922 року.

Станіслав Виспянський (1869–1907) був учнем Матейка. Створював вітражі, зокрема в костелі францисканців у Кракові. Написав також драму «Весілля».

Габріель Нарутович став першим президентом Республіки Польща 1922 року. На жаль, його вбили лише через 5 днів після складання присяги.

19 лютого відзначають День польської науки на честь дня народження Миколая Коперника, який народився 19 лютого 1473 року в Торуні.

Роман Дмовський був одним із батьків польської незалежності. Як делегат на мирній конференції в Парижі (1919) він підписав Версальський договір, який формально підтвердив незалежність Польщі. Був лідером ендеції (Національної демократії) і видатним політиком.

Ротмістр Вітольд Пілецький — один із найвидатніших героїв Другої світової війни. Він добровільно потрапив до табору Аушвіц, щоб організувати рух опору й збирати інформацію. Після війни його стратила комуністична влада (25 травня 1948). Посмертно нагороджений Орденом Білого Орла (2006) і підвищений до звання полковника (2013).

Януш Корчак (Генрик Гольдшміт, 1878–1942) — видатний педагог, письменник і лікар. Керував Домом сиріт у Варшаві. Попри можливість утекти, не покинув своїх вихованців і загинув разом із приблизно 200 дітьми й персоналом у таборі смерті Треблінка в серпні 1942 року.

Миколая Рея (1505–1569) називають «батьком польської літератури». Відомий висловом: «Нехай чужоземні народи знають, що поляки не гуси, що свою мову мають» — він першим почав писати польською, а не латиною.

Трійця Пророків (Wieszczów) польської літератури: Адам Міцкевич, Юліуш Словацький і Циприан Каміль Норвід. Словацький був поетичним суперником Міцкевича. Норвід писав філософськіші вірші, за життя не був оцінений, помер у бідності в притулку для бідних. Його поезію оцінили лише на початку XX століття.

Януш Корчак (Генрик Гольдшміт) був видатним польським педагогом, письменником і лікарем. Керував «Домом сиріт» у Варшаві. Під час Другої світової війни відмовився покинути дітей із притулку й пішов із ними до газової камери в Треблінці. Автор революційних праць про права дитини, зокрема «Як любити дитину». 2012 рік у Польщі був Роком Януша Корчака.

Ян Бжехва (Ян Віктор Лесман) був польським поетом і письменником, відомим передусім дитячою творчістю. Написав цикл повістей про пана Кляксу («Академія пана Клякси», «Подорожі пана Клякси») і вірші «Качка-дивачка», «Собачі смутки». Його вірш «Chrząszcz» (W Szczebrzeszynie chrząszcz brzmi w trzcinie...) — одна з найважчих скоромовок польської мови. Перекладав польською Пушкіна й Чехова.

Казімежа Гурського вважають найвидатнішим польським футбольним тренером в історії. Під його керівництвом збірна Польщі здобула золоту медаль Олімпійських ігор 1972 року (Мюнхен) і бронзову медаль Чемпіонату світу 1974 року (ФРН), перемігши в матчі за третє місце Бразилію 1:0. Команда Гурського грала в красивий атакувальний футбол. Серед її зірок були: Казімеж Дейна, Роберт Гадоха, Ґжеґож Лято (найкращий бомбардир ЧС 1974).

Лех Валенса (нар. 1943) був електриком на Гданській корабельні. 1980 року він очолив страйк і став співзасновником «Солідарності» — першої незалежної профспілки в радянському блоці. Отримав Нобелівську премію миру 1983 року. Був першим некомуністичним президентом Польщі (1990–1995).

Кароль Навроцький (нар. 1983) — чинний президент Республіки Польща, обіймає посаду з 6 серпня 2025 року. Він змінив Анджея Дуду, який був президентом два терміни (2015–2025). Прем'єр-міністром Польщі з 2023 року є Дональд Туск, який змінив Матеуша Моравецького.

Владислав Реймонт (1867–1925) отримав Нобелівську премію з літератури за роман «Селяни». Твір описує життя польського села крізь чотири пори року (Осінь, Зима, Весна, Літо). «Селяни» — один із найважливіших творів польського реалізму.

Івана Павла II канонізував (проголосив святим) папа Франциск 2014 року.

Лех Валенса обіймав посаду президента Польщі в 1990–1995 роках. Він був першим демократично обраним президентом після падіння комунізму.

Марія Склодовська-Кюрі отримала Нобелівську премію з фізики 1903 року (за дослідження радіоактивності) і з хімії 1911 року (за відкриття радію й полонію). Вона єдина жінка з двома Нобелівськими преміями.

Генрик Сенкевич — автор Трилогії: «Вогнем і мечем», «Потоп», «Пан Володийовський», а також «Хрестоносців» і «Quo Vadis»; 1905 року він отримав Нобелівську премію.

Адам Міцкевич народився під Новогрудком (нині Білорусь) 1798 року. Тоді ці землі належали Речі Посполитій.

Миколая Рея називають батьком польської літератури, бо він першим почав писати рідною (польською) мовою, а не латиною.

Станіслав Лем був найвідомішим польським письменником-фантастом. Його найвідоміший твір — «Соляріс». Його книжки перекладено 41 мовою.

Найвідоміша картина Яна Матейка — «Грюнвальдська битва». Матейко також написав «Люблінську унію» та інші масштабні історичні полотна.

Серце Фридерика Шопена зберігається в костелі Святого Хреста у Варшаві. Після смерті композитора в Парижі його серце перевезли до Польщі.

Фільм «Піаніст» (2002) про життя польського піаніста Владислава Шпільмана під час Другої світової війни зняв Роман Поланскі. Фільм отримав Золоту пальмову гілку в Каннах.

Болеслав Прус — автор романів «Лялька» і «Фараон», які належать до класики польської літератури.

Станіслав Лем (1921–2006) — найперекладаніший польський письменник в історії — 41 мовою. Писав у жанрі наукової фантастики. Головні твори: «Соляріс», «Повернення з зірок». Його номінували на Нобелівську премію, але він поступився Чеславу Мілошу.

Болеслав Прус (1847–1912) — видатний прозаїк доби позитивізму. Його наймонументальніший твір — роман «Лялька» — один із найважливіших польських реалістичних романів.

Станіслав Лем був одним із найвидатніших світових письменників-фантастів. Його найвідоміший твір «Соляріс» (1961) двічі екранізовано — Андрієм Тарковським (1972) і Стівеном Содербергом (2002). Інші важливі твори: «Повернення з зірок», «Кіберіада», «Оповідання про пілота Піркса». Його твори перекладено 41 мовою, а загальний наклад перевищив 30 мільйонів примірників.

Анджей Сапковський — польський письменник-фантаст, відомий у всьому світі завдяки сазі про Відьмака (Геральт із Рівії). За книжками створено популярну серію комп'ютерних ігор CD Projekt Red і серіал Netflix (2019). Сапковський — один із п'яти найвидаваніших авторів у Польщі. За кількістю перекладів поступається лише Станіславу Лему.

Даніель Ольбрихський — один із видатних польських акторів. Він єдиний актор, який зіграв у всіх трьох екранізаціях Трилогії Сенкевича режисера Єжи Гоффмана: «Пан Володийовський» (1969), «Потоп» (1974, роль Анджея Кмиціца — одна з найвідоміших ролей у польському кіно) і «Вогнем і мечем» (1999). Також знімався у фільмах Анджея Вайди й виступав на театральних сценах по всьому світу.

Збігнев Цибульський — ікона польського кіно 50-х і 60-х років. Його найвідоміша роль — Мацек Хелмицький у фільмі Анджея Вайди «Попіл і діамант» (1958). Цибульський був бунтарем — завжди носив темні окуляри (страждав на глаукому), що стало його візитівкою. Трагічно загинув 1967 року, стрибаючи на потяг, що вже рушав, у Вроцлаві. Йому було лише 39 років. Його називали «польським Джеймсом Діном» за харизматичну особистість і ранню смерть.

Крістину Янду вважають однією з найвидатніших польських акторок. Її проривною роллю стала Тоня Дзівіш у фільмі Ришарда Бугайського «Допит» (1982) — драмі про жінку, заарештовану й закатовану Управлінням безпеки в сталінській Польщі. Фільм був заборонений цензурою до 1989 року. Янда працювала з видатними режисерами: Анджеєм Вайдою, Кшиштофом Кесльовським, Ришардом Бугайським. Заснувала Театр «Полонія» у Варшаві.

Збігнев Бонек на прізвисько «Зібі» — один із видатних польських футболістів в історії. Грав у найкращих італійських клубах: «Ювентусі» (1982–1985, виграв Кубок чемпіонів) і «Ромі». Зі збірною Польщі здобув бронзову медаль Чемпіонату світу 1982 року в Іспанії. У 2012–2021 роках був президентом Польського футбольного союзу (PZPN). Один із небагатьох поляків, які досягли великого успіху в європейському футболі.

Альфред Шклярський написав 8 романів про пригоди Томека Вільмовського — хлопця, який мандрує світом із батьком і друзями. Серія починається з «Томека в країні кенгуру» (1957). Книжки поєднують пригоди з географічними й природознавчими знаннями. Після смерті Шклярського серію продовжив інший автор. Томек Вільмовський — один із найупізнаваніших героїв польської молодіжної літератури, поряд з «Академією пана Клякси» Яна Бжехви.

Станіслава Монюшка (1819–1872) вважають батьком польської опери. Родом із Білорусі, навчався в Мінську. Створив також першу білоруську оперу «Селянка». Він — один із найважливіших польських композиторів поряд із Шопеном.

Кароль Шимановський (1882–1937) був польським композитором, піаністом і педагогом. Поряд із Фридериком Шопеном його вважають одним із видатних польських композиторів. Створював музику під впливом імпресіонізму та підгальського фольклору.

Анджей Вайда (1926–2016) — найважливіший польський кінорежисер. Він отримав почесний «Оскар» за внесок у кінематограф 2000 року. Його найвідоміші фільми — «Попіл і діамант» (1958), «Людина з мармуру» (1977) і «Катинь» (2007) — про розстріл польських офіцерів НКВС.

Роман Поланскі (нар. 1933) — польсько-французький режисер світової слави. Він отримав «Оскар» за режисуру фільму «Піаніст» (2002), заснованого на спогадах Владислава Шпільмана з Варшавського гетто. Інший відомий фільм — «Ніж у воді» (1962), його дебют.

Вайда отримав почесний «Оскар» за внесок у кінематограф 2000 року — не за конкретний фільм.

Роман Поланскі отримав «Оскар» за режисуру фільму «Піаніст» (2002), заснованого на спогадах Владислава Шпільмана.

Левандовський встановив рекорд Бундесліги (41 гол), граючи за мюнхенську «Баварію», і побив рекорд Ґерда Мюллера 1972 року.

Адам Малиш — видатний польський стрибун з трампліна, чотириразовий чемпіон світу й чотириразовий олімпійський призер.

Сигізмунд III Ваза переніс столицю Польщі з Кракова до Варшави 1596 року.

Ян III Собеський переміг у битві під Віднем 12 вересня 1683 року, поклавши край агресії Османської імперії в Європі.

Сигізмунд II Август підписав Люблінську унію 1569 року, об'єднавши Корону Польську й Велике князівство Литовське в Річ Посполиту. Був останнім королем із династії Ягеллонів.

Збігнев Бонек — один із видатних польських футболістів в історії.

Стефан Баторій (1576–1586) дуже успішно воював проти московського царя Івана IV Грозного. Був королем угорського походження.

Генерал Владислав Сікорський був інструктором Пілсудського, командиром Польських легіонів 1914 року й засновником офіцерської школи в Кракові. З 7 листопада 1939 року обіймав посаду Верховного головнокомандувача Польських збройних сил і прем'єр-міністра уряду в еміграції. Загинув в авіакатастрофі на Гібралтарі (1943).

Стефан Жеромський (1864–1925) — видатний письменник, якого називають «сумлінням нації» за соціальну заангажованість його творів. Чотири рази номінувався на Нобелівську премію з літератури. Головні твори: «Сізіфова праця», «Передвесня», «Бездомні», «Попіл».

Марія Домбровська (1889–1965) — одна з видатних польських письменниць XX століття. П'ять разів номінувалася на Нобелівську премію з літератури. Головні твори: «Ночі й дні», «Марцін Козера».

Юліан Тувім (1894–1953) — видатний польський поет XX століття. Найважливіша збірка віршів — «Польські квіти». Був феноменальним перекладачем російської літератури польською мовою. Його дружина Ірена Тувімова переклала польською «Вінні-Пуха».

Еліза Ожешко була видатною польською письменницею, яка провела більшу частину життя в Гродні (нині Білорусь), де розташований її будинок-музей. Писала польською, але її темою були переважно місцеві сільські мешканці (білоруси). Найважливіші твори: «Над Німаном» (роман про Січневе повстання), «Хам» (іде в Купалівському театрі), «Дзюрдзі».

Болеслав Прус (справжнє ім'я Александер Гловацький) був одним із видатних польських письменників доби позитивізму. Його найвідоміші твори: «Лялька» — роман про кохання варшавського купця Вокульського до аристократки Ізабелли, який вважають одним із найкращих польських романів, — і «Фараон» — роман про Стародавній Єгипет, що порушує тему влади й конфлікту зі жерцями.

Єжи Гоффман — автор екранізацій Трилогії Генрика Сенкевича. Цікаво, що він знімав їх у зворотному порядку: спершу «Пана Володийовського» (1969), потім «Потоп» (1974) — із Даніелем Ольбрихським у ролі Кмиціца, і нарешті «Вогнем і мечем» (1999). Причиною такої послідовності були політичні міркування: «Вогнем і мечем» зображує конфлікт із козаками, і його довго не можна було зняти в ПНР через стосунки з СРСР.

Кароля Шимановського вважають — поряд із Фридериком Шопеном — найвидатнішим польським композитором. Створив балет «Гарнасі», натхненний гуральським (підгальським) фольклором Татр, а також «Stabat Mater», скрипкові концерти й опери (напр., «Король Роджер»). Шимановський поєднував сучасні музичні техніки з польською народною традицією. Був директором консерваторії у Варшаві. Багато років жив у Закопаному, де черпав натхнення з гуральської культури.

Павел Павліковський народився у Варшаві, але більшу частину життя провів за кордоном (Велика Британія). Його фільм «Іда» (2015) отримав «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою — це був перший «Оскар» в історії польського кіно. «Іда» розповідає про молоду послушницю, яка перед складанням чернечих обітниць дізнається про своє єврейське походження. Його наступний фільм «Холодна війна» (2018) отримав приз за режисуру в Каннах і був номінований на «Оскар».

Роберт Левандовський (нар. 1988) — найкращий польський футболіст в історії. Грав за мюнхенську «Баварію» (2014–2022), де встановив рекорд Бундесліги — 41 гол за сезон, побивши рекорд Ґерда Мюллера 1972 року. З 2022 року грає за «Барселону». Капітан збірної Польщі.

Адам Малиш (нар. 1977) — найвідоміший польський спортсмен і один із найкращих стрибунів з трампліна в історії. Чотириразовий чемпіон світу, чотириразовий володар Кубка світу й чотириразовий призер Олімпійських ігор.

Сигізмунд III Ваза (1566–1632) правив у 1587–1632 роках. Був також королем Швеції. 1596 року переніс столицю Польщі з Кракова до Варшави. Час його правління вважають періодом найбільшого розквіту Речі Посполитої, хоча з'явилися й перші ознаки занепаду.

Ян III Собеський (1629–1696) правив у 1674–1696 роках. Переміг у битві під Віднем 12 вересня 1683 року, поклавши край агресії Османської імперії в Європі. Відомий також «Листами до Марисеньки» — чудовими листами до дружини Марії.

Лех Качинський, президент Польщі, загинув 10 квітня 2010 року в авіакатастрофі під Смоленськом. Він летів на заходи до 70-ї річниці Катинського розстрілу.

Поляки вірять, що рух «Солідарність» став можливим завдяки духовній підтримці Івана Павла II. Його перше паломництво до Польщі 1979 року додало полякам мужності.

Марію Склодовську-Кюрі поховали у свинцевій труні, бо її тіло й особисті речі були сильно забруднені радіацією після багаторічних досліджень радіоактивних елементів.

Ольга Токарчук отримала Нобелівську премію з літератури за 2018 рік. Її головні твори — «Бігуни» і «Книги Якова». Вона використовувала псевдонім Наташа Бородіна.

Станіслава Монюшка називають батьком і білоруської, і польської опери. Його найвідоміші опери — «Галька» й «Страшний двір».

Анджей Вайда зняв, зокрема, фільми «Катинь» і «Людина з мармуру». 2000 року він отримав почесний «Оскар» за внесок у кінематограф.

Єжи Гоффман зняв екранізації творів Сенкевича: «Потоп» і «Пан Володийовський», які є класикою польського кіно.

Людвік Заменгоф, польський лікар-окуліст і лінгвіст, створив мову есперанто 1887 року як міжнародну допоміжну мову.

Войцех Коссак був польським художником, відомим картинами, що зображують наполеонівські війни й коней. Він був сином Юліуша Коссака, теж відомого художника.

Яцек Мальчевський був польським художником-символістом, відомим передусім релігійними й алегоричними картинами.

Еліза Ожешко була родом із Гродна. Її головні твори — «Над Німаном» і «Хам».

Генерал Тадеуш Йордан Розвадовський походив із військової родини. Служив в австрійській, а потім у польській армії. Відіграв ключову роль у Варшавській битві 1920 року. Був також винахідником і військовим інженером.

Станіслав Марусаж — чотириразовий олімпієць і віцечемпіон світу зі стрибків з трампліна. Під час Другої світової війни використовував своє знання Татр як кур'єр Армії Крайової. Двічі тікав із полону, зокрема з в'язниці Монтелюпіх у Кракові.

Вінценти Вітос (1874–1945) тричі був прем'єр-міністром Другої Речі Посполитої. Розпочав політичну кар'єру як сільський війт, ставши прикладом злету «з нуля до героя» в польській політиці. Був лідером народного (селянського) руху.

Галина Конопацька (1900–1989) — перша польська олімпійська медалістка — здобула золоту медаль у метанні диска на Олімпійських іграх в Амстердамі 1928 року. Була дружиною Ігнаци Матушевського, міністра фінансів, який евакуював польське золото 1939 року.

Еліза Ожешко (1841–1910) — видатна письменниця. Найвідоміший твір — роман «Над Німаном», за який її номінували на Нобелівську премію, але вона поступилася Генрику Сенкевичу.

Вітольд Гомбрович (1904–1969) — романіст, новеліст, драматург. Писав своєрідну прозу, сповнену абсурду, що часто критикувала дійсність. Головні твори: «Фердидурке», «Транс-Атлантик».

Юліан Тувім був одним із найпопулярніших польських поетів міжвоєнного двадцятиліття. Відомий дитячими віршами: «Паротяг», «Пташине радіо», «Абетка». Перекладав російську поезію (Пушкін, Маяковський, Пастернак), французьку й німецьку. Відомий своєрідним гумором і грою слів. У Польщі його вважають одним із класиків дитячої літератури.

Стефан Баторій був князем Трансильванії (нинішня Румунія), обраним королем Польщі 1576 року. Одружився з Анною Ягеллонкою (сестрою Сигізмунда Августа). Як видатний полководець провів три військові кампанії проти Івана IV Грозного (московського царя), повернувши Полоцьк та інші втрачені землі. Створив піхоту угорського типу й реформував армію. Заснував Коронний трибунал як вищий шляхетський суд.

Сигізмунд II Август був останнім правителем із династії Ягеллонів. Його головним досягненням було підписання Люблінської унії 1569 року, яка об'єднала Королівство Польське й Велике князівство Литовське в одну державу — Річ Посполиту Обох Народів. Це була одна з найбільших держав тогочасної Європи. Після смерті Сигізмунда II Августа (1572) почався період вільних виборів — королів обирала шляхта.

Людвік Заменгоф (1859–1917) народився в Білостоці — багатокультурному місті. Конфлікти між народами надихнули його на створення есперанто (1887) — мови, покликаної об'єднати народи. За фахом був лікарем-окулістом.

Кшиштоф Пендерецький (1933–2020) — один із найважливіших композиторів XX–XXI століть. Його «Плач за жертвами Хіросіми» (1960) здійснив революцію в класичній музиці. Музику Пендерецького використано у фільмах «Сяйво» Кубрика й «Той, що виганяє диявола». Він отримав чотири премії «Греммі».

Анджей Сапковський (нар. 1948) створив персонажа Геральта з Рівії — відьмака. Серію книжок перекладено понад 37 мовами. Гра «Відьмак 3» від CD Projekt Red — одна з найвище оцінених ігор в історії. За книжками також знято серіал Netflix.

Станіслав Лем (1921–2006) — один із найвідоміших письменників-фантастів у світі. Написав «Соляріс» і «Повернення з зірок». Його книжки перекладено 41 мовою. За «Солярісом» знято два фільми — Андрія Тарковського (1972) і Стівена Содерберга (2002).

Перший президент РП — Габріель Нарутович (1922) — убитий через 5 днів. Президенти III РП: Ярузельський (1989–1990), Валенса (1990–1995), Кваснєвський (1995–2005, за нього Польща вступила до НАТО й ЄС), Качинський (2005–2010, загинув у Смоленській катастрофі), Коморовський (2010–2015), Дуда (2015–2025), Навроцький (з 2025).

Людвік Заменгоф народився в Білостоці — багатокультурному місті, що надихнуло його на створення есперанто 1887 року.

«Плач за жертвами Хіросіми» (1960) для 52 струнних інструментів — переломний твір Пендерецького.

Геральт із Рівії — відьмак, мисливець на чудовиськ, головний герой саги «Відьмак» Сапковського.

Станіслав Лем (1921–2006) написав «Соляріс» — один із найвідоміших творів наукової фантастики у світі. Його книжки перекладено 41 мовою.

Лех Качинський загинув в авіакатастрофі під Смоленськом 10 квітня 2010 року. Він летів на річницю Катинського злочину.

За президента Александра Кваснєвського (1995–2005) Польща вступила до НАТО (1999) і Євросоюзу (2004).

Анна Герман (1936–1982) — легендарна польська співачка, відома в Польщі та СРСР. Була першою полькою, яка виступила на фестивалі в Сан-Ремо.

Станіслав Август Понятовський (1764–1795) був останнім королем Речі Посполитої. Отримав трон завдяки імператриці Катерині II, але не зміг урятувати державу від поділів.

Чеслав Немен — це псевдонім, його справжнє ім'я — Чеслав Юліуш Виджицький. Народився в Білорусі й був одним із найважливіших польських музикантів.

Агнешка Радванська — найкраща польська тенісистка в історії.

Корнель Моравецький (1941–2019) був засновником «Борючої Солідарності» — антикомуністичної підпільної організації. Боровся за свободу й демократію в Польщі за часів ПНР. Був одним із найважливіших діячів опозиції.

Кшиштоф Каміль Бачинський (1921–1944) — один із найвидатніших польських поетів «Покоління Колумбів». Народився 22 січня 1921 року, загинув як повстанець у Варшавському повстанні у віці лише 23 років.

Президенти III Речі Посполитої: Войцех Ярузельський (1989–1990, останній президент ПНР), Лех Валенса (1990–1995, перший некомуністичний президент, лауреат Нобелівської премії миру), Александр Кваснєвський (1995–2005, два терміни, вступ до НАТО й ЄС), Лех Качинський (2005–2010, загинув під Смоленськом), Броніслав Коморовський (2010–2015), Анджей Дуда (2015–2025), Кароль Навроцький (з 2025).

Анна Герман (1936–1982) — польська співачка, композиторка й акторка. Зірка естради 1960–1980-х років, відома піснями багатьма мовами — передусім польською й російською. Народилася в Узбекистані, за походженням була етнічною німкенею. Була першою полькою, яка виступила на фестивалі в Сан-Ремо.

Чеслав Немен (1939–2004), справжнє ім'я Чеслав Виджицький, — один із найважливіших творців музики в Польщі. Народився в Білорусі. Був композитором, рок-співаком і представником прогресив-року.

Агнешка Радванська (нар. 1989) — найкраща й найтитулованіша тенісистка за всю історію польського тенісу. Має молодшу сестру Уршулю, яка теж професійно грала в теніс.

Станіслав Август Понятовський (1732–1798) був останнім королем Речі Посполитої. Отримав трон завдяки російській імператриці Катерині II. Був освіченою людиною й меценатом культури, але не зміг урятувати державу від поділів. Після третього поділу (1795) зрікся престолу й був засланий до Петербурга.

Музику Пендерецького використано у фільмі «Сяйво» (The Shining, 1980) Стенлі Кубрика.

CD Projekt Red — польська компанія, що створила серію ігор «Відьмак», зокрема «Відьмак 3: Дике полювання» — одну з найвище оцінених ігор в історії.

Роберт Кубіца був першим польським автогонщиком у Формулі-1.

Марцін Гортат — один із видатних польських баскетболістів — єдиний поляк, який дійшов до фіналу НБА. Його прізвисько — «Polish Machine».

«Czerwone Gitary» (Червоні гітари) — польський рок-гурт, заснований у Гданську 1965 року, один із найважливіших в історії польської музики.

Ігнаци Мосціцький був останнім президентом II Речі Посполитої. Він обіймав цю посаду з 1926 по 1939 рік, коли після початку Другої світової війни виїхав до Румунії.

Роберт Кубіца — польський гонщик «Формули-1». 2008 року він виграв Гран-прі Канади, ставши першим поляком, який переміг у гонці Ф-1.

Ольга Токарчук використовувала літературний псевдонім Наташа Бородіна.

Зображення Владислава Реймонта було на банкноті номіналом 1 мільйон злотих (до деномінації 1995 року).

Чеслав Мілош похований у Крипті Заслужених на Скалці в Кракові, поруч з іншими видатними поляками.