Історія Польщі

Хрещення Польщі 966 року — одна з найважливіших подій в історії країни. Мешко I, перший історичний правитель Польщі з династії П'ястів, прийняв хрещення через Чехію. Його дружина Добрава (Дубравка) була чеською князівною, яка відіграла ключову роль у християнізації Польщі. Завдяки хрещенню Польща увійшла в коло західноєвропейської цивілізації.

Болеслав I Хоробрий був сином Мешка I і першим коронованим королем Польщі. Коронація відбулася 1025 року, лише за кілька місяців до його смерті. За його правління Польща значно розширила свої території. Він був сильним правителем, який збудував могутню державу й здобув повагу в усій Європі.

Грюнвальдська битва (15 липня 1410 року) — одна з найбільших битв середньовічної Європи. Об'єднані сили Королівства Польського під командуванням Владислава II Ягайла та Великого князівства Литовського розгромили Тевтонський орден. У битві загинув великий магістр Ульріх фон Юнгінген. Перемога зламала могутність хрестоносців.

Хрещення Польщі відбулося 966 року за правління Мешка I.

Мешко I, перший історичний правитель Польщі з династії П'ястів, прийняв хрещення 966 року.

Добрава (Дубравка) була чеською князівною, яка відіграла ключову роль у християнізації Польщі.

Болеслав I Хоробрий став першим коронованим королем Польщі 1025 року.

Грюнвальдська битва відбулася 15 липня 1410 року.

Під Грюнвальдом 1410 року польсько-литовські війська розгромили Тевтонський орден.

Конституцію 3 травня ухвалено 1791 року.

Конституція 3 травня (1791) була другою у світі після Конституції США (1787).

Польща здобула незалежність 11 листопада 1918 року.

Юзеф Пілсудський став Начальником держави 11 листопада 1918 року.

Польщі не було на мапі з 1795 року (III поділ) до 1918 року — тобто 123 роки.

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року нападом Німеччини на Польщу.

Польща втратила близько 6 мільйонів громадян, зокрема 3 мільйони польських євреїв.

17 вересня 1939 року Радянський Союз атакував Польщу зі сходу.

11 листопада — Національне свято незалежності — річниця здобуття незалежності 1918 року.

Мешко I походив з династії П'ястів — першої польської королівської династії.

Болеслава Хороброго коронували як короля Польщі 1025 року.

Конституція 3 травня 1791 року була першою сучасною конституцією в Європі й другою у світі після Конституції США (1787). Її ухвалив Чотирирічний сейм. Вона запроваджувала поділ влади, скасовувала liberum veto й давала більше прав міщанам. 3 травня сьогодні — одне з найважливіших державних свят Польщі.

11 листопада 1918 року Польща здобула незалежність після 123 років відсутності на мапі Європи (від III поділу 1795 року). Юзеф Пілсудський став Начальником держави. Ця дата пов'язана із закінченням Першої світової війни. 11 листопада — Національне свято незалежності в Польщі.

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року нападом Німеччини на Польщу. 17 вересня Радянський Союз атакував Польщу зі сходу. Польща втратила близько 6 мільйонів громадян, зокрема 3 мільйони польських євреїв, убитих під час Голокосту. Варшава була зруйнована понад на 80%. Війна закінчилася 1945 року.

Грюнвальдська битва відбулася під командуванням короля Владислава II Ягайла.

3 травня — державне свято, присвячене ухваленню Конституції 3 травня 1791 року.

1 вересня 1939 року гітлерівська Німеччина напала на Польщу, що стало початком Другої світової війни.

Хрещення Польщі відбулося 966 року за правління Мешка I. Мешко прийняв християнство з Чехії, а його дружиною була чеська князівна Добрава.

Болеслава Хороброго коронували королем Польщі 1025 року в Гнезненському соборі. Він був першим польським правителем із королівським титулом.

Грюнвальдська битва відбулася 15 липня 1410 року. Об'єднані польсько-литовські сили розгромили Тевтонський орден. Це одна з найважливіших перемог в історії Польщі.

Обороною монастиря на Ясній Горі в Ченстохові 1655 року керував священник Августин Кордецький. Ця оборона стала символом польського опору.

Польськими військами в битві під Віднем 1683 року командував король Ян III Собеський. Він розгромив армію Османської імперії й урятував Відень від турецької облоги.

Поділи Польщі здійснили Росія, Пруссія та Австрія. I поділ — 1772, II поділ — 1793, III поділ — 1795. Після III поділу Польща зникла з мапи на 123 роки.

Конституцію 3 травня ухвалено 3 травня 1791 року. Це була перша конституція в Європі й друга у світі (після американської). Вона скасувала liberum veto й запровадила поділ влади.

Польща здобула незалежність 11 листопада 1918 року, після закінчення Першої світової війни. Начальником держави став Юзеф Пілсудський.

Варшавське повстання почалося 1 серпня 1944 року о 17:00 (година «W») і тривало 63 дні. Ним керувала Армія Крайова під командуванням генерала Тадеуша Бур-Коморовського.

«Солідарність» створено в серпні 1980 року на Гданській корабельні. Її лідером був Лех Валенса. Це була перша незалежна профспілка в комуністичному блоці.

1989 року відбулися переговори Круглого столу, які привели до кінця комунізму в Польщі. Тадеуш Мазовецький став першим некомуністичним прем'єр-міністром.

Польща вступила до НАТО (Організації Північноатлантичного договору) 1999 року разом із Чехією та Угорщиною.

Польща вступила до Європейського Союзу 1 травня 2004 року.

Гнезненський з'їзд 1000 року — зустріч імператора Оттона III з Болеславом Хоробрим біля гробниці св. Войцеха в Гнезні. Імператор поклав на голову Хороброго свою імператорську корону й подарував йому копію Списа св. Маврикія. Було створено архієпископство в Гнезні та єпископства в Кракові, Вроцлаві й Колобжегу. З'їзд означав визнання Польщі імперією.

Князь Конрад I Мазовецький 1226 року запросив Тевтонський орден до Польщі на допомогу в боротьбі з язичницькими племенами прусів. Хрестоносці осіли на Хелмінській землі й створили могутню орденську державу. З часом вони стали головною загрозою для Польщі й Литви. Рішення Конрада вважають однією з найбільших політичних помилок в історії Польщі.

Краківська академія, заснована 1364 року Казимиром III Великим, — найстаріший університет Польщі й один із найстаріших у Європі. Казимир Великий — єдиний польський король із прізвиськом «Великий». Кажуть, що він «застав Польщу дерев'яною, а залишив мурованою». Відновлений 1400 року завдяки королеві Ядвізі, університет отримав назву Ягеллонський.

Кревська унія (1385) — угода, за якою великий князь литовський Владислав Ягайло одружився з польською королевою Ядвігою й прийняв хрещення. Литву християнізували, а Ягайло став королем Польщі. Унія об'єднала дві найбільші держави регіону в союз проти Тевтонського ордену. Вона поклала початок династії Ягеллонів.

На Гнезненському з'їзді 1000 року імператор Оттон III зустрівся з Болеславом Хоробрим, визнавши Польщу.

Конрад I Мазовецький запросив Тевтонський орден до Польщі 1226 року.

Хрестоносців запросили для боротьби з язичницькими племенами прусів.

Краківську академію (майбутній Ягеллонський університет) заснував Казимир III Великий.

Краківська академія нині називається Ягеллонський університет — найстаріший університет Польщі.

Про Казимира Великого кажуть, що він «застав Польщу дерев'яною, а залишив мурованою».

Кревська унія (1385) об'єднала Польщу і Литву — Ягайло одружився з Ядвігою і став королем Польщі.

Внаслідок Люблінської унії (1569) виникла Річ Посполита Обох Народів — Польща і Литва.

Сигізмунд III Ваза переніс столицю з Кракова до Варшави 1596 року.

Столицю перенесли з Кракова до Варшави 1596 року.

XVI століття — це «золотий вік» Польщі — період розквіту культури, науки й релігійної терпимості.

Варшавська конфедерація (1573) гарантувала свободу віросповідання — Польщу називали «державою без вогнищ».

Люблінська унія (1569) перетворила персональну унію на реальну — виникла Річ Посполита Обох Народів.

Краківську академію відновили 1400 року завдяки королеві Ядвізі.

Після Люблінської унії Варшава була розташована центральніше — ближче до Литви.

Казимир III Великий — єдиний польський король із прізвиськом «Великий».

Грюнвальдська битва (15 липня 1410) — одна з найбільших битв середньовічної Європи, у якій брало участь близько 185 000 воїнів. Об'єднані польсько-литовські сили під командуванням Владислава II Ягайла перемогли армію Тевтонського ордену. У битві загинув великий магістр Ульріх фон Юнгінген.

Конституцію 3 травня ухвалив 1791 року Чотирирічний сейм. Вона стала першою конституцією в Європі й другою у світі (після США). Вона надала громадянські свободи й підтвердила політичну незалежність мешканців Речі Посполитої. Її ухвалення призвело до Другого поділу Польщі — Росія й Пруссія вважали її загрозою.

Св. Войцех, празький єпископ, 997 року розпочав місію християнізації язичницьких прусських племен на півночі Польщі. З його ініціативою пов'язують виникнення Гданська. Убитий під час місії, він був проголошений першим польським святим. Його мощі перенесли до Гнезна, де через 3 роки засновано перше архієпископство.

Гнезненський з'їзд 1000 року — історична зустріч Болеслава Хороброго з імператором Оттоном III біля гробниці св. Войцеха в Гнезні. Імператор визнав суверенітет Польщі, і було засновано Гнезненську митрополію — перший церковний центр у Польщі.

Люблінська унія (1569) перетворила наявну персональну унію Польщі й Литви на реальну. Виникла Річ Посполита Обох Народів зі спільним сеймом, спільною зовнішньою політикою та спільною валютою. Це була одна з найбільших і найлюдніших держав тогочасної Європи. Унія проіснувала до поділів у XVIII столітті.

1596 року король Сигізмунд III Ваза переніс столицю Польщі з Кракова до Варшави. Причиною було центральніше розташування Варшави після Люблінської унії — місто було ближче до Литви. Проте Краків залишився містом коронації польських королів. Колона Сигізмунда III на Замковій площі у Варшаві — найстаріша світська пам'ятка столиці.

XVI століття — період найвищого розквіту Речі Посполитої, який називають «золотим віком». Польща тоді була однією з найбільших і найтолерантніших держав Європи. 1573 року ухвалено акт Варшавської конфедерації, що гарантував свободу віросповідання. Процвітали література (Ян Кохановський), наука (Миколай Коперник) і мистецтво. Польщу називали «державою без вогнищ».

Ягайло прийняв католицьке хрещення — умовою Кревської унії було прийняття християнства Литвою.

Оттон III поклав на голову Хороброго імператорську корону й подарував копію Списа св. Маврикія.

Колона Сигізмунда III Ваза на Замковій площі — найстаріша світська пам'ятка Варшави.

Кревська унія поклала початок династії Ягеллонів на польському троні.

Мешко I прийняв християнство з Чехії. Його дружина Добрава була чеською князівною й відіграла важливу роль у християнізації Польщі.

1000 року відбувся Гнезненський з'їзд — зустріч Болеслава Хороброго з імператором Оттоном III. З'їзд зміцнив позиції Польщі в Європі.

Краківську академію (нинішній Ягеллонський університет) заснував Казимир III Великий 1364 року. Це найстаріший польський університет.

Кревська унія 1385 року — угода між Польщею і Литвою, спрямована проти спільного ворога — хрестоносців. Великий князь литовський Ягайло прийняв хрещення й одружився з польською королевою Ядвігою.

Внаслідок Люблінської унії 1569 року виникла Річ Посполита Обох Народів — об'єднана польсько-литовська держава, одна з найбільших у тогочасній Європі.

Слова гімну «Мазурка Домбровського» написав Юзеф Вибицький 1797 року для Польських легіонів в Італії, якими командував генерал Ян Генрик Домбровський.

15 серпня 1920 року відбулася Варшавська битва, названа «Дивом на Віслі». Польські війська розгромили більшовицьку армію, захистивши незалежність Польщі та Європу від комунізму.

Пакт Молотова — Ріббентропа (23 серпня 1939) — таємна угода між гітлерівською Німеччиною та СРСР про поділ Східної Європи, зокрема Польщі. Він відкрив шлях до початку Другої світової війни.

Кароль Войтила став Папою Римським 1978 року, прийнявши ім'я Іван Павло II. Він був першим поляком і першим папою не з Італії за понад 400 років.

Воєнний стан у Польщі запровадив 13 грудня 1981 року генерал Войцех Ярузельський. Його метою було придушення руху «Солідарність».

Перші повністю демократичні президентські вибори відбулися 1990 року. Їх виграв Лех Валенса — лідер «Солідарності».

Конрад Мазовецький 1226 року запросив до Польщі Тевтонський орден на допомогу в підкоренні язичників-прусів. З часом хрестоносці набрали сили й стали загрозою для Польщі, що привело до війни, яка завершилася Грюнвальдською битвою 1410 року.

Казимир III Великий (1310–1370) — останній король із династії П'ястів. Відомий приказкою «застав Польщу дерев'яною, а залишив мурованою» — розбудував Вавель і збудував багато замків. 1364 року заснував Краківський (Ягеллонський) університет — перший польський виш.

12 вересня 1683 року король Ян III Собеський на чолі об'єднаних польсько-австрійсько-німецьких сил розгромив армію Османської імперії під Віднем. Це була одна з найбільших кавалерійських битв в історії — знаменита атака польських гусарів. Собеський написав дружині Марисеньці знамениті слова: «Бог і Господь наш навіки благословенний дав перемогу й славу народу нашому». Битва поклала край турецькій експансії в Європі.

Барська конфедерація (1768–1772) — конфедерація польської шляхти, заснована в Барі на Поділлі. Вона була спрямована проти зростаючого впливу Російської імперії та втручання імператриці Катерини II у внутрішні справи Польщі. Конфедерати боролися на захист католицької віри й суверенітету держави. Поразка конфедерації безпосередньо призвела до I поділу Польщі 1772 року.

Перший поділ Польщі відбувся 5 серпня 1772 року. Росія, Пруссія та Австрія забрали загалом близько 30% території Речі Посполитої. Росія отримала східні Інфлянти й частину Білорусі, Пруссія — Вармію й Гданське Помор'я (без Гданська), Австрія — південну Малопольщу зі Львовом (Галичина). Поділ став шоком для польського суспільства й привів до реформ.

Другий поділ Польщі (1793) здійснили Росія і Пруссія (без участі Австрії). Росія захопила центральну Білорусь і Правобережну Україну, а Пруссія — Великопольщу з Познанню й частину Мазовії. Поділ стався після програної війни з Росією на захист Конституції 3 травня. Тарговицька конфедерація, що складалася з магнатів — противників реформ, покликала Росію на допомогу.

Король Ян III Собеський розгромив армію Османської імперії під Віднем 12 вересня 1683 року.

I поділ Польщі здійснили Росія, Пруссія та Австрія 1772 року.

Під час I поділу (1772) Росія, Пруссія та Австрія забрали загалом близько 30% території Речі Посполитої.

У II поділі брали участь Росія і Пруссія. Австрія участі не брала.

III поділ Польщі відбувся 1795 року — Польща зникла з мапи на 123 роки.

Повстанням Костюшка керував Тадеуш Костюшко, який склав присягу на Ринковій площі Кракова.

Косинєри — селяни, озброєні косами, які воювали в повстанні Костюшка, зокрема під Рацлавицями.

Генерал Ян Генрик Домбровський створив Польські легіони в Італії на боці Наполеона.

Юзеф Вибицький написав «Пісню Польських легіонів в Італії», відому як «Мазурка Домбровського».

Перші слова гімну: «Ще Польща не загинула, поки ми живемо» (Jeszcze Polska nie zginęła, kiedy my żyjemy).

Барська конфедерація — збройний виступ шляхти проти російського впливу та втручання Катерини II.

Тарговицька конфедерація — зрада магнатів, які виступили проти Конституції 3 травня й покликали на допомогу Росію.

Станіслав Август Понятовський (правив 1764–1795) — останній король Польщі.

Понятовський заснував Лицарську школу (Кадетський корпус) — один із найважливіших військових навчальних закладів.

Собеський написав: «Бог і Господь наш навіки благословенний дав перемогу й славу народу нашому».

Переможна битва під Рацлавицями (4 квітня 1794) — косинєри здолали російську артилерію.

Версальський договір, підписаний 28 червня 1919 року, формально підтвердив незалежність Польщі й визначив її західний кордон. Делегатом Польщі на мирній конференції в Парижі був Роман Дмовський, який підписав договір. Польща повернулася на мапу Європи після 123 років неволі (поділів: 1795–1918).

Варшавська битва (серпень 1920) — вирішальна битва польсько-більшовицької війни. Добровольча армія генерала Юзефа Галлера зібрала у Варшаві 30 000 добровольців за один тиждень. Перемога Польщі вберегла Європу від експансії комунізму. Її називають «Дивом на Віслі».

Люблінська унія (1569) об'єднала Королівство Польське й Велике князівство Литовське в Річ Посполиту Обох Народів — найбільшу державу тогочасної Європи. До її складу ввійшла також Україна. Спільна держава мала єдиний Сейм, валюту й зовнішню політику.

1652 року запроваджено систему liberum veto — право кожного депутата Сейму зірвати засідання й анулювати ухвалені рішення одним голосом. Цей символ шляхетської «золотої вольності» на практиці унеможливлював нормальну роботу Сейму й сприяв занепаду держави.

Шведський потоп (1655–1660) — Карл X зайняв Краків і Варшаву (загинуло 80% мешканців). Переломним моментом стала героїчна оборона Ясної Гори в Ченстохові — вона вистояла завдяки заступництву Богоматері. Ченстоховську Мадонну коронували Королевою Польщі. Мир уклали в Оліві 1660 року.

Вестерплатте — півострів у Гданську, де розташовувався польський Військовий транзитний склад. 1 вересня 1939 року німецький лінкор «Шлезвіг-Гольштейн» відкрив вогонь по Вестерплатте, розпочавши Другу світову війну. Гарнізон — близько 200 солдатів під командуванням майора Генрика Сухарського — оборонявся 7 днів проти багатократно сильніших німецьких сил. Оборона Вестерплатте стала символом польського героїзму й опору.

На відміну від Росії та країн колишнього СРСР, Польща не відзначає 9 травня. Хоча кінець війни приніс визволення від нацистів, для поляків він також означав: повне руйнування столиці (Варшава лежала в руїнах), втрату східних територій (Львів, Вільно, Гродно), нав'язаний комуністичний уряд і радянський контроль, що тривав до 1989 року. «Визволена» Польща втратила суверенітет на 45 років.

Повстання Костюшка (1794) — національне повстання під проводом Тадеуша Костюшка. 24 березня 1794 року Костюшко склав присягу на Ринковій площі Кракова як Найвищий начальник збройних сил народу. Найвідоміша битва — переможна битва під Рацлавицями (4 квітня), де косинєри (селяни, озброєні косами) перемогли росіян. Повстання придушили після поразки під Мацейовицями.

Третій поділ Польщі (1795) означав повний кінець існування Речі Посполитої Обох Народів. Росія, Пруссія та Австрія поділили між собою решту польських земель. Останній король Польщі Станіслав Август Понятовський зрікся престолу. Польща зникла з мапи Європи на 123 роки — до здобуття незалежності 11 листопада 1918 року.

1797 року генерал Ян Генрик Домбровський створив в Італії Польські легіони на боці Наполеона Бонапарта. Легіони воювали з надією, що Наполеон допоможе відновити Польщу. Юзеф Вибицький тоді написав «Пісню Польських легіонів в Італії», відому як «Мазурка Домбровського», — нині державний гімн Польщі. Перші слова: «Ще Польща не загинула, поки ми живемо».

Станіслав Август Понятовський (правив 1764–1795) — останній король Польщі. Його обрали королем завдяки підтримці імператриці Катерини II, з якою його пов'язував роман. Попри залежність від Росії, він був меценатом культури й науки. Заснував Лицарську школу (Кадетський корпус) і підтримував реформи, зокрема Конституцію 3 травня. Після III поділу зрікся престолу й помер у Петербурзі 1798 року.

Понятовський був фаворитом імператриці Катерини II, яка допомогла йому стати королем Польщі.

Костюшко склав присягу 24 березня 1794 року на Ринковій площі Кракова.

Поразка Барської конфедерації безпосередньо призвела до I поділу Польщі 1772 року.

Понятовський зрікся престолу після III поділу й помер у Петербурзі 1798 року.

Конрад Мазовецький запросив хрестоносців до Польщі 1226 року для боротьби з язичниками-прусами. Це рішення мало серйозні наслідки для майбутнього Польщі.

Столицю Польщі з Кракова до Варшави переніс Сигізмунд III Ваза 1596 року.

XVI століття (шістнадцяте) називають золотим віком Польщі. Це був період розквіту культури, науки, економіки й політичної могутності Речі Посполитої.

Шведський потоп (1655–1660) — вторгнення Швеції до Польщі. Символом опору стала оборона монастиря на Ясній Горі в Ченстохові під керівництвом священника Августина Кордецького. Завершився Олівським миром.

Конституція 3 травня (1791) була першою конституцією в Європі й другою у світі після американської. Вона скасувала liberum veto й запровадила поділ влади.

III поділ Польщі відбувся 1795 року (Австрія, Пруссія, Росія). Польща зникла з мапи Європи на 123 роки — до здобуття незалежності 1918 року.

Повстання Костюшка (1794) очолив Тадеуш Костюшко. Він склав присягу в Кракові й переміг у битві під Рацлавицями. Повстання було спробою захистити незалежність після II поділу.

Листопадове повстання тривало в 1830–1831 роках і було спрямоване проти Росії. Після його придушення почалася Велика еміграція польської інтелігенції та митців. Однією з героїнь повстання була Емілія Платер.

Січневе повстання тривало в 1863–1864 роках і було спрямоване проти Росії. Це було останнє велике польське повстання в XIX столітті.

Катинський злочин (весна 1940) — масове вбивство, скоєне НКВС, жертвами якого стали близько 22 тисяч польських офіцерів, поліцейських та інтелігенції. Протягом десятиліть СРСР приховував правду про цей злочин.

Повстання у Варшавському гетто спалахнуло 19 квітня 1943 року. Це був збройний виступ євреїв проти німецького плану ліквідації гетто.

Після III поділу 1795 року Польща зникла з мапи Європи на 123 роки — до здобуття незалежності 11 листопада 1918 року.

1683 року турки вторглися в Європу й дійшли до Відня. Папа звернувся по допомогу до Польщі як до найкатолицькішої країни. Ян III Собеський із військом вирушив на допомогу Відню й допоміг розбити турків. Ця битва зупинила експансію Османської імперії в Європі.

Конституція 3 травня 1791 року, ухвалена за короля Станіслава Августа Понятовського, — перша конституція в Європі й друга у світі (після Сполучених Штатів). Вона запровадила спадковість престолу й скасувала liberum veto. На жаль, не врятувала Польщу від поділів.

Три поділи Польщі: I поділ (1772), II поділ (1793), III поділ (1795) — Росія, Пруссія та Австрія поділили між собою територію Польщі. Після III поділу Польща зникла з мапи світу на 123 роки. На поділених землях проводили активну політику деполонізації, але поляки створювали найвидатніші літературні твори.

Liberum veto було символом необмеженої шляхетської свободи. На практиці воно унеможливлювало нормальну роботу Сейму, бо один посол міг заблокувати всі рішення. Цей принцип був однією з головних причин ослаблення польської держави й привів до поділів. Конституція 3 травня 1791 року скасувала liberum veto.

Лешек Бальцерович, міністр фінансів в уряді Тадеуша Мазовецького, розробив радикальну програму реформ, яку називають «шоковою терапією». Реформи охоплювали лібералізацію цін, приватизацію державних підприємств і стабілізацію злотого. Хоча спочатку вони спричинили зростання безробіття, у довгостроковій перспективі забезпечили швидке економічне зростання Польщі.

Вступ до НАТО (1999) і Європейського Союзу (2004) — одні з найважливіших подій новітньої історії Польщі. НАТО забезпечило Польщі військову безпеку, а членство в ЄС відкрило доступ до спільного європейського ринку та структурних фондів. Польща стала одним із найбільших отримувачів фондів ЄС.

Ядвігу Анжуйську коронували «королем» (а не королевою!) Польщі 1384 року, коли їй було лише 10–11 років. Її шлюб із литовським великим князем Ягайлом 1386 року був частиною Кревської унії (1385), завдяки якій Литва прийняла хрещення. Ядвіга заповіла свої коштовності на відновлення Краківського університету (Краківської академії, нинішнього Ягеллонського). Померла молодою, у віці близько 25 років. 1997 року її канонізував папа Іван Павло II.

Після угод Круглого столу (1989) і частково вільних виборів 4 червня 1989 року Сейм обрав Тадеуша Мазовецького прем'єр-міністром 24 серпня 1989 року. Це був переломний момент в історії Європи — перший некомуністичний голова уряду в Східному блоці. У його уряді Лешек Бальцерович провів «шокову терапію» економічної трансформації. Мазовецький був діячем «Солідарності», радником Леха Валенси й редактором «Тижневика Солідарність».

Після поразки Листопадового повстання (1830–1831) близько 10 000 поляків емігрували, переважно до Франції. Серед емігрантів були найвидатніші діячі польської культури: Адам Міцкевич (написав «Пана Тадеуша» й частину «Дзядів» у Парижі), Юліуш Словацький, Фридерик Шопен (оселився в Парижі, де створив більшість своїх творів), Циприан Каміль Норвід. Велика еміграція стала центром польського інтелектуального й політичного життя. Емігранти вірили у воскресіння Польщі — звідси польський месіанізм.

Листопадове повстання почалося 29 листопада 1830 року нападом підхорунжих на Бельведер — резиденцію великого князя Костянтина у Варшаві. Повстання тривало до жовтня 1831 року й закінчилося поразкою. Після його придушення почалася Велика еміграція — тисячі поляків (зокрема Шопен, Міцкевич) емігрували переважно до Франції. Росія ліквідувала польську автономію й закрила Варшавський університет.

Емілія Платер (1806–1831) — графиня з польського роду литовського походження, героїня Листопадового повстання. Як одна з небагатьох жінок воювала зі зброєю в руках, командуючи загоном. Її називають «польською Жанною д'Арк». Померла під час відступу після придушення повстання. Адам Міцкевич увічнив її у вірші «Смерть полковника», одному з найвідоміших віршів польського романтизму.

Січневе повстання почалося 22 січня 1863 року й тривало до осені 1864 року — це було найтриваліше польське повстання. Воно мало партизанський характер — відбулося понад 1200 сутичок. Повстання не мало одного великого командувача, але його символом є Ромуальд Траугутт — останній диктатор повстання, якого росіяни повісили на схилах Варшавської цитаделі. Після повстання настали репресії: конфіскації майна, заслання до Сибіру й русифікація.

Підхорунжі атакували Бельведер — резиденцію великого князя Костянтина у Варшаві.

Велика еміграція — масова еміграція поляків (зокрема Шопена, Міцкевича) після поразки Листопадового повстання.

Емілія Платер — графиня, героїня Листопадового повстання, яку називають «польською Жанною д'Арк».

Адам Міцкевич увічнив Емілію Платер у вірші «Смерть полковника».

Ромуальд Траугутт був останнім диктатором Січневого повстання; його повісили на Цитаделі.

Варшавську битву (1920) називають «Дивом на Віслі».

15 серпня — День Війська Польського, присвячений Варшавській битві 1920 року.

Командиром повстання у Варшавському гетто був Мордехай Анелевич.

Година «W» (17:00, 1 серпня 1944) — момент початку Варшавського повстання. «W» від «Wolność» (свобода).

Варшавське повстання тривало 63 дні (1 серпня — 2 жовтня 1944).

Командувачем Варшавського повстання був генерал Тадеуш Бур-Коморовський, головний комендант Армії Крайової.

Катинський злочин — масове вбивство, скоєне навесні 1940 року НКВС щодо польських військовополонених — офіцерів, поліцейських, урядовців та інтелігенції. Загалом убили близько 22 000 осіб у Катині, Харкові, Твері та інших місцях. СРСР десятиліттями приховував правду, звинувачуючи німців. Правду розкрито 1990 року.

Великопольське повстання почалося 27 грудня 1918 року. Гаслом до початку боротьби стало «не треба більше чекати». Командував Станіслав Тачак, потім генерал Юзеф Довбор-Мусніцький. Добровольці звільнили регіон до середини січня. Це єдине повністю переможне польське повстання — завдяки йому Великопольща повернулася до складу Польщі.

Листопадове повстання почалося 29 листопада 1830 року у Варшаві як виступ проти російського панування. Хоча його придушили протягом року, воно спричинило Велику еміграцію поляків до Франції та Великої Британії. Картина Ораса Верне «Прометей Польщі» алегорично зображує крах повстання.

ПНР (Польська Народна Республіка) — польська держава після Другої світової війни під контролем комуністів із СРСР. Перші секретарі партії: Болеслав Берут, Владислав Гомулка, Едвард Герек, Войцех Ярузельський. Важливі події: Познань 1956, Березень 1968, Грудень 1970, Серпень 1980.

13 грудня 1981 року генерал Войцех Ярузельський запровадив воєнний стан у Польщі. Перестали працювати телефони, не виходили газети, запровадили комендантську годину. Багатьох діячів опозиції (зокрема Леха Валенсу) заарештували. Воєнний стан формально тривав до 1983 року.

Король Попель правив у Крушвиці над озером Гопло. Його дружина Герда намовила його отруїти дядьків на бенкеті. З тіл отруєних з'явилися тисячі мишей, які переслідували Попеля. Він сховався у вежі на острові, але миші перепливли озеро й з'їли короля. Так закінчилася легендарна доп'ястівська династія. «Мишача вежа» в Крушвиці стоїть досі як символ цієї легенди.

П'яст був бідним колісником, який жив із дружиною Жепіхою в Крушвиці. Під час пострижин сина він запросив до хати двох таємничих мандрівників і поділився з ними їжею, попри бідність. Мандрівники охрестили його сина, назвавши Земовитом. Дивом їжа в коморі не зменшувалася. Коли мешканці шукали нового правителя після Попеля, вони обрали П'яста за щедрість і чесність. Так виникла династія П'ястів.

Весна народів — серія революцій, що охопили Європу 1848 року. На польських землях найвідчутніший вплив був в австрійській частині, де скасували панщину (примусову працю селян на полі поміщика). Того ж року відкрилося перше залізничне сполучення між Варшавою й Віднем. Поляки також брали участь у повстаннях у Великопольщі, але їх придушили.

У листопаді 1655 року, коли майже всю Польщу окупували шведи (Шведський потоп), монастир паулінів на Ясній Горі в Ченстохові під командуванням пріора Августина Кордецького витримав облогу переважаючих шведських сил. Оборона тривала з 18 листопада по 27 грудня 1655 року. Успіх приписали заступництву Ченстоховської Богородиці. Ця подія стала переломною — поляки почали масово боротися зі шведами. 1656 року Ян Казимир склав Львівські обітниці, проголосивши Богоматір Королевою Польщі.

Польсько-більшовицька війна (1919–1921) — конфлікт між відродженою Польщею й Радянською Росією. Більшовики хотіли перенести революцію на захід Європи через Польщу. Ключовим моментом була Варшавська битва в серпні 1920 року. Війна завершилася Ризьким миром (1921), який установив східний кордон Польщі. Польща відстояла свою незалежність і зупинила експансію комунізму.

Варшавську битву (13–25 серпня 1920 року) вважають однією з найважливіших битв світової історії. Названа «Дивом на Віслі», вона зупинила похід Червоної армії на захід Європи. План контрнаступу розробив Юзеф Пілсудський. 15 серпня — день початку контрнаступу — відзначають як День Війська Польського. Лорд Едгар Д'Абернон назвав її «18-ю вирішальною битвою світової історії».

Повстання у Варшавському гетто почалося 19 квітня 1943 року. Це був найбільший збройний виступ євреїв проти німецьких окупантів під час Другої світової війни. Командиром був Мордехай Анелевич. Повстання тривало майже місяць — до 16 травня. Німці зрівняли гетто із землею, підірвавши, зокрема, Велику синагогу. Більшість повстанців загинули або були депортовані до таборів смерті.

Варшавське повстання почалося 1 серпня 1944 року о 17:00 (Година «W» від «Wolność» — свобода). Командувачем був генерал Тадеуш Бур-Коморовський, головний комендант Армії Крайової. Повстання тривало 63 дні й закінчилося капітуляцією 2 жовтня. Загинуло близько 200 тисяч мирних жителів. Німці систематично руйнували Варшаву, а Червона армія стояла на другому березі Вісли й не допомогла повстанцям.

Польсько-більшовицька війна завершилася Ризьким миром 1921 року.

У Варшавському повстанні загинуло близько 200 тисяч мирних жителів.

Станіслав Август Понятовський (з 1764 р.) був останнім королем Польщі. Його обрали за підтримки Катерини II, фаворитом якої він був. За його правління відбулися поділи Польщі.

Барська конфедерація (1768) — збройне повстання польської шляхти, спрямоване проти домінування Росії та короля Станіслава Августа Понятовського.

Тарговицьку конфедерацію (1792) створили польські магнати проти Конституції 3 травня. Вона стала синонімом національної зради й послужила приводом для II поділу Польщі.

Варшавським повстанням керував генерал Тадеуш Бур-Коморовський, а проводила його Армія Крайова (AK) — найбільша підпільна військова організація в окупованій Європі.

У 1025–1370 роках у Польщі правила династія П'ястів. Її легендарним прародителем був П'яст Колодій. Останнім королем цієї династії був Казимир Великий.

П'яст Колодій — легендарний прародитель династії П'ястів — першої польської королівської династії. За легендою, він був бідним хліборобом, який приймав у себе ангелів.

Версальський договір (1919) завершив Першу світову війну. Завдяки 13-му пункту Вільсона Польща здобула незалежність і міжнародне визнання своїх кордонів.

Смоленська катастрофа сталася 10 квітня 2010 року. Літак із президентом Лехом Качинським і 95 іншими людьми розбився під Смоленськом у Росії. Усі, хто був на борту, загинули.

Варшавське повстання почалося 1 серпня 1944 року о 17:00, так званій годині «W» (від слів «Wybuch» — вибух або «Wolność» — свобода).

Велика еміграція — масова еміграція польської інтелектуальної та політичної еліти після придушення Листопадового повстання (1830–1831). Емігранти оселилися переважно у Франції. Серед них були Адам Міцкевич і Фридерик Шопен.

Ігнаци Матушевський, міністр фінансів, організував евакуацію близько 80 тонн польського золота у вересні 1939 року під час нацистського вторгнення. Золото перевезли через Румунію, Туреччину, Францію й нарешті до Англії. Його дружина, Галина Конопацька, була олімпійською медалісткою.

Корпус охорони прикордоння (KOP) створив 12 вересня 1924 року Владислав Сікорський. Формування охороняло понад дві тисячі кілометрів складного східного кордону Польщі.

Станіслав Август Понятовський був останнім монархом Речі Посполитої. Він помер 12 лютого 1798 року в Санкт-Петербурзі. Його останки перенесли до кафедрального собору Святого Івана Хрестителя у Варшаві.

1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу без оголошення війни. Найгероїчніша оборона тривала на Вестерплатте, де близько 200 польських солдатів тиждень оборонялися від 4000 німців. 17 вересня СРСР напав на Польщу відповідно до пакту Ріббентропа — Молотова.

Навесні 1940 року за наказом Сталіна 10 тисяч польських офіцерів, узятих у полон 1939 року, розстріляли в Катинському лісі під Смоленськом. 2010 року президент Росії передав Польщі офіційні документи з підписом Сталіна. Катинь — одна з найтрагічніших подій польської історії.

Аушвіц — це назва нацистського концентраційного табору, а Освенцим — назва польського міста, у якому нацисти збудували цей табір. У Польщі суворо розрізняють ці дві назви! Аушвіц = табір, Освенцим = вільне місто в сучасній Польщі.

Перед смертю 1138 року Болеслав Кривоустий видав заповіт, який поділив Польщу між синами. Старший син (принцепс) отримував сеньйоральний уділ із Краковом. Кожен син правив своїм уділом. Ця удільна роздробленість тривала майже 200 років і послабила Польщу. Владислав отримав Сілезію, Болеслав Кучерявий — Мазовію, Мешко Старий — Великопольщу.

Битва під Пловцями (27 вересня 1331) — зіткнення військ короля Владислава Локетка з Тевтонським орденом. Війська сходилися тричі. У вирішальний момент стріла влучила в коня хрестоносного прапороносця, і великий прапор із чорним хрестом упав. Зникнення прапора спричинило паніку. Хоча стратегічно битва була нічийною, вона зміцнила бойовий дух польських військ. Локетек вивів із битви сина Казимира (майбутнього Казимира Великого).

Берестейська унія 1596 року полягала в тому, що частина православних єпископів Речі Посполитої визнала зверхність папи, зберігши візантійський обряд (східну літургію). Так виникла Греко-католицька (унійна) церква. Унія мала об'єднати християн Речі Посполитої, але на практиці спричинила релігійні конфлікти, особливо в Україні. Греко-католицька церква існує досі й особливо сильна на заході України.

Чинну Конституцію Республіки Польща ухвалили Національні збори 2 квітня 1997 року й затвердили на всенародному референдумі 25 травня 1997 року. Вона складається з преамбули й 13 розділів, зокрема: I — Республіка, II — Свободи, права й обов'язки людини і громадянина, IV — Сейм і Сенат, V — Президент РП, VI — Рада міністрів. Конституція гарантує поділ влади (законодавча, виконавча, судова).

Історію польської державності поділяють на три Речі Посполиті. I Річ Посполита (1569–1795) — Річ Посполита Обох Народів, від Люблінської унії до III поділу. II Річ Посполита (1918–1939) — відроджена польська держава після Першої світової війни, до початку Другої світової. III Річ Посполита (з 1989) — демократична Польща після падіння комунізму. Кожна з них символізує відродження польської державності.

Варшавське герцогство (1807–1815) створив Наполеон Бонапарт за Тільзитським договором. Це була подоба польської державності в період поділів. Наполеон запровадив Кодекс Наполеона як чинне законодавство. Герцогство існувало під протекторатом Франції, а його правителем був Фрідріх Август I Саксонський. Після поразки Наполеона 1815 року на Віденському конгресі герцогство ліквідували й поділили.

16 жовтня 1978 року кардинала Кароля Войтилу з Кракова обрали папою римським, і він прийняв ім'я Іван Павло II. Він став першим папою не з Італії за 455 років і першим поляком на престолі святого Петра. Його понтифікат (1978–2005) мав величезний вплив на падіння комунізму в Центральній Європі. Знамениті слова під час інавгурації: «Не бійтеся!» Його перше паломництво до Польщі 1979 року пробудило дух свободи.

У серпні 1980 року на Гданській корабельні імені Леніна почався страйк під керівництвом Леха Валенси. Страйки поширилися на всю Польщу. 31 серпня підписали Серпневі угоди, які дали право на створення незалежних профспілок. Виникла НСПП «Солідарність» — перша незалежна профспілка в Східному блоці, яка в піковий момент налічувала 10 мільйонів членів. Валенса отримав Нобелівську премію миру 1983 року.

I РП (1569–1795), II РП (1918–1939), III РП (з 1989).

Варшавське герцогство створено за Тільзитським договором (1807), укладеним Наполеоном.

Правителем Варшавського герцогства був Фрідріх Август I Саксонський.

Кароля Войтилу обрали папою 16 жовтня 1978 року.

Іван Павло II сказав: «Не бійтеся!» («Non abbiate paura!»).

НСПП «Солідарність» у піковий момент налічувала 10 мільйонів членів.

Воєнний стан запровадили 13 грудня 1981 року.

Тадеуш Мазовецький став першим некомуністичним прем'єр-міністром 24 серпня 1989 року.

Засідання Круглого столу відбувалися з 6 лютого по 5 квітня 1989 року.

Польща вступила до Європейського Союзу 1 травня 2004 року.

Чинну Конституцію РП ухвалено 2 квітня 1997 року.

Страйки в серпні 1980 року почалися на Гданській корабельні імені Леніна.

Августовська облава (липень 1945) — найбільший злочин проти поляків після Другої світової війни. Радянські війська й НКВС заарештували понад 7000 осіб у Сувальському регіоні. 592 особи безвісти зникли — їхня доля й місце поховання невідомі досі. Її називають «малою Катинню».

16 грудня 1981 року, під час воєнного стану, відбулася «пацифікація» шахти «Вуєк» — найкривавіша подія того періоду. Загинули 9 гірників, понад 20 були поранені. Раніше, у грудні 1970 року, робітники на узбережжі протестували проти підвищення цін — комуністична влада жорстоко придушила демонстрації.

10 лютого 1940 року почалася перша масова депортація поляків до Сибіру силами НКВС. Депортували близько 140 000 польських громадян — родини військових, урядовців і залізничників зі східних територій Польщі. Багато хто загинув у дорозі, тисячі так і не повернулися.

Акція біля Арсеналу (26 березня 1943) — одна з найважливіших збройних акцій польського підпілля в окупованій Варшаві. Загін під командуванням Станіслава Бролевського «Орші» визволив ув'язнених серед білого дня. Акція тривала близько 10 хвилин і стала легендою польського руху опору.

Весна 1943 — повстання у Варшавському гетто: євреї за допомогою Армії Крайової повстали проти німців. Гетто спалили. Серпень 1944 — Варшавське повстання: уся Варшава повстала проти німців, розраховуючи на допомогу Червоної армії. СРСР не допоміг. Повстання тривало 2 місяці, Варшаву розбомбили.

У Польщі не святкують 9 травня, бо поляки сприймають кінець Другої світової війни як свою поразку, а не перемогу: із повністю зруйнованою столицею, значно урізаною територією на сході й під повним контролем Радянського Союзу.

1610 року гетьман Станіслав Жолкевський розгромив московські війська в битві під Клушином. Московського царя повалили, а бояри обрали царем польського королевича Владислава IV. Це був пік могутності Речі Посполитої. Однак невдовзі Польща зазнала величезних витрат на війни з козаками, шведами й турками, які спустошили великі території країни.

Велика Північна війна (1700–1721) — конфлікт, у якому Річ Посполита стала на бік Росії та Саксонії проти Швеції. Війна спустошила польські землі й призвела до значного ослаблення держави. У результаті Російська імперія стала домінантною силою в регіоні, що зрештою сприяло поділам Польщі. Німий сейм (1717) обмежив чисельність польської армії до 24 тисяч.

Березнева Конституція 1921 року встановила Польщу демократичною республікою. Першим президентом став Габріель Нарутович, обраний 11 грудня 1922 року. На жаль, його президентство тривало лише 5 днів — 16 грудня його застрелив націоналіст Елігіуш Невядомський. Його наступником став Станіслав Войцеховський, повалений 1926 року внаслідок Травневого перевороту Юзефа Пілсудського.

13 грудня 1981 року генерал Войцех Ярузельський оголосив про запровадження воєнного стану в Польщі. «Солідарність» заборонили, тисячі опозиційних діячів інтернували (зокрема Леха Валенсу), запровадили комендантську годину й цензуру. На вулицях з'явилися танки. Воєнний стан формально діяв до 22 липня 1983 року. Цей період вважають одним із найтрагічніших у повоєнній історії Польщі.

Засідання Круглого столу (6 лютого — 5 квітня 1989 року) — переговори між урядовою стороною й опозицією («Солідарність»). Узгодили частково вільні вибори до Сейму й повністю вільні до Сенату. Вибори 4 червня 1989 року завершилися нищівною перемогою «Солідарності». 24 серпня Тадеуш Мазовецький став першим некомуністичним прем'єр-міністром у Східному блоці. Це поклало початок падінню комунізму в усій Центральній Європі.

1 травня 2004 року Польща офіційно вступила до Європейського Союзу разом із 9 іншими державами (так зване велике розширення). Референдум про вступ відбувся 7–8 червня 2003 року — 77,45% учасників висловилися за вступ. Членство в ЄС принесло Польщі величезні економічні вигоди, структурні фонди й свободу пересування в Шенгенській зоні. Це вважають однією з найважливіших подій новітньої історії Польщі.

Конституція Республіки Польща від 2 квітня 1997 року — найвищий закон Польщі. Вона складається з преамбули й 13 розділів. Найважливіші розділи: I — Республіка (засади державного устрою), II — Свободи, права й обов'язки людини і громадянина, III — Джерела права, IV — Сейм і Сенат (законодавча влада), V — Президент РП, VI — Рада міністрів (виконавча влада). Конституція гарантує поділ влади.

На референдумі про вступ (2003) 77,45% учасників висловилися за вступ до ЄС.

Розділ IV Конституції РП присвячено Сейму і Сенату (законодавча влада).

Болеслав Кривоустий 1138 року видав заповіт, поділивши Польщу між своїми синами. Це спричинило період феодальної роздробленості, що тривав близько 200 років — до коронації Владислава Локетка 1320 року.

Феодальну роздробленість припинив Владислав Локеток, який коронувався королем Польщі 1320 року в Кракові, після майже 200 років поділу країни.

I Річ Посполита (1569–1795) — від Люблінської унії до III поділу. II Річ Посполита (1918–1939) — від здобуття незалежності до Другої світової. III Річ Посполита — з 1989 року (падіння комунізму) до наших днів.

У 1386–1572 роках у Польщі правила династія Ягеллонів, починаючи з Владислава Ягайла. Останнім Ягеллоном на польському троні був Сигізмунд II Август.

СРСР напав на Польщу 17 вересня 1939 року, через 16 днів після нападу Німеччини. Відповідно до таємного протоколу пакту Молотова — Ріббентропа Польщу було поділено між Німеччиною та СРСР.

Династія Ваза правила в Польщі в 1587–1668 роках. Найвідомішим королем цієї династії був Сигізмунд III Ваза, який переніс столицю з Кракова до Варшави.

Президенти III РП: Войцех Ярузельський (1989–1990), Лех Валенса (1990–1995), Александр Кваснєвський (1995–2005), Лех Качинський (2005–2010), Броніслав Коморовський (2010–2015), Анджей Дуда (2015–2025), Кароль Навроцький (з 2025).

Династія Веттінів (саксонська) правила в Польщі в 1697–1763 роках. Найвідоміші королі цієї династії — Август II Сильний та Август III Саксонець.

Повстання у Варшавському гетто спалахнуло 19 квітня 1943 року. Це був героїчний, але приречений на поразку порив польських євреїв проти німецьких окупантів. У гетто спочатку ув'язнили 450 000 людей, яких поступово вивозили до таборів Треблінки й Освенцима. Повстання пережили лише близько 300 осіб, а гетто зрівняли із землею. Не плутайте з Варшавським повстанням (1 серпня 1944).

Лех Качинський, президент Польщі у 2005–2010 роках, загинув в авіакатастрофі під Смоленськом 10 квітня 2010 року. Разом із ним загинули 95 осіб, зокрема багато високопосадовців і військових. Делегація летіла на заходи до 70-ї річниці Катинського розстрілу, під час якого 1940 року радянська влада розстріляла тисячі польських офіцерів.