Нобелівські лауреати Польщі

Марія Склодовська-Кюрі (1867–1934) народилася у Варшаві. Отримала дві Нобелівські премії: з фізики 1903 року й з хімії 1911 року. Вона єдина жінка в історії з двома Нобелівськими преміями.

Генрик Сенкевич (1846–1916) — перший польський лауреат Нобелівської премії з літератури. Нагороду отримав за всю творчість. Найвідоміший роман — «Quo Vadis».

Владислав Реймонт (1867–1925) отримав Нобелівську премію з літератури за роман «Селяни» — картину життя польського села.

Чеслав Мілош (1911–2004) отримав Нобелівську премію з літератури 1980 року. Був поетом, есеїстом і перекладачем. Нагороду отримав за всю творчість.

Лех Валенса (нар. 1943) отримав Нобелівську премію миру 1983 року. Важливо: «pokojowa» означає «миру», а не «посмертна»! Валенса — лідер «Солідарності» й перший некомуністичний президент Польщі.

Марія Склодовська-Кюрі отримала першу Нобелівську премію з фізики 1903 року за дослідження радіоактивності.

Склодовська-Кюрі отримала дві Нобелівські премії: з фізики (1903) і з хімії (1911). Вона єдина жінка з двома Нобелівськими преміями.

Валенса отримав Нобелівську премію миру 1983 року. «Pokojowa» означає «миру» (від «pokój» = мир), а не «посмертна»!

Марія Склодовська-Кюрі народилася у Варшаві 1867 року. На вулиці Фрета розташований її будинок-музей.

Поляки отримали загалом 8 Нобелівських премій (7 лауреатів, бо Кюрі отримала дві).

Лех Валенса працював електриком у порту Гданська (на Гданській корабельні).

Валенса був лідером «Солідарності» — першої незалежної профспілки в радянському блоці.

Шимборська отримала Нобелівську премію з літератури 1996 року — була поетесою й перекладачкою.

Миколай Коперник (1473–1543) — польський астроном, автор революційної геліоцентричної теорії, згідно з якою Земля й інші планети обертаються навколо Сонця. Народився 19 лютого 1473 року в Торуні. Його праця «De revolutionibus orbium coelestium» (Про обертання небесних сфер) здійснила переворот у науці.

Віслава Шимборська (1923–2012) отримала Нобелівську премію з літератури 1996 року за всю поетичну творчість. Була поетесою й перекладачкою.

Ольга Токарчук (нар. 1962) отримала Нобелівську премію з літератури 2019 року (але за 2018 рік!). Нагороджена «за наративну уяву».

Польські Нобелівські премії: 1 з фізики (Кюрі 1903), 1 з хімії (Кюрі 1911), 5 з літератури (Сенкевич, Реймонт, Мілош, Шимборська, Токарчук) і 1 премія миру (Валенса 1983).

Марія Склодовська-Кюрі отримала Нобелівську премію з фізики (1903) і хімії (1911).

Лех Валенса отримав Нобелівську премію миру 1983 року як лідер «Солідарності».

«Quo Vadis» — роман Генрика Сенкевича, лауреата Нобелівської премії з літератури (1905).

Реймонт отримав Нобелівську премію з літератури за роман «Селяни» (Chłopi).

Першу Нобелівську премію Склодовська-Кюрі отримала з фізики 1903 року.

Віслава Шимборська отримала Нобелівську премію з літератури 1996 року.

Ольга Токарчук отримала Нобелівську премію з літератури за 2018 рік.

Марія Склодовська-Кюрі отримала Нобелівську премію з фізики 1903 року разом із чоловіком П'єром Кюрі та Анрі Беккерелем за дослідження радіоактивності. 1911 року отримала Нобелівську премію з хімії за відкриття полонію й радію. Полоній названо на честь Польщі.

Генрик Сенкевич (1846–1916) отримав Нобелівську премію 1905 року за всю творчість. Його найважливіші твори: «Quo Vadis» (про стародавній Рим), «Хрестоносці» й Трилогія («Вогнем і мечем», «Потоп», «Пан Володийовський») про війни Речі Посполитої XVII століття.

Владислав Реймонт (1867–1925) отримав Нобелівську премію 1924 року за роман «Селяни». Твір поділено на 4 томи: Осінь, Зима, Весна, Літо — він описує цілий рік життя польського села.

Генрик Сенкевич отримав Нобелівську премію з літератури 1905 року за всю творчість.

Реймонт отримав Нобелівську премію 1924 року за роман «Селяни» — картину життя польського села.

Чеслав Мілош отримав Нобелівську премію з літератури 1980 року за всю творчість.

Чеслав Мілош був поетом, есеїстом і перекладачем. Отримав Нобелівську премію з літератури 1980 року.

Ольга Токарчук отримала Нобелівську премію за 2018 рік (оголошено 2019-го) «за наративну уяву».

«Quo Vadis» — роман про часи імператора Нерона й переслідування перших християн у стародавньому Римі.

Склодовська-Кюрі відкрила полоній (названий на честь Польщі — Polonia) і радій.

Віслава Шимборська отримала Нобелівську премію з літератури 1996 року за всю поетичну творчість.

Лех Валенса отримав Нобелівську премію миру 1983 року як лідер підпільної «Солідарності» — незалежної профспілки. Важливо: «pokojowy» польською означає «мирний», це Нобелівська премія миру, а не посмертна! Валенса працював електриком у порту Гданська.

Чеслав Мілош (1911–2004) — поет і перекладач. Отримав Нобелівську премію 1980 року за всю літературну творчість — «за поезію, яка з безкомпромісною ясністю виражає становище людини у світі».

Лех Валенса (нар. 1943) отримав Нобелівську премію миру 1983 року як лідер незалежної профспілки «Солідарність». Працював електриком у порту Гданська.

Віслава Шимборська (1923–2012) отримала Нобелівську премію 1996 року «за поезію, яка з іронічною точністю дає змогу історичному й біологічному контексту проявитися у фрагментах людської реальності». Померла 1 лютого 2012 року.

Ольга Токарчук (нар. 1962) отримала Нобелівську премію за 2018 рік (оголошено 2019-го) «за наративну уяву». Її найвідоміші твори: «Бігуни» (Букерівська премія 2018) і «Книги Якова».

Склодовська-Кюрі відкрила радій і полоній, досліджуючи радіоактивність.

Лех Валенса за професією був електриком і працював на Гданській корабельні.

Чеслав Мілош отримав Нобелівську премію з літератури 1980 року за сукупність творчості.

Токарчук отримала Нобелівську премію «за наративну уяву» (narrative imagination).

Валенса працював на Гданській корабельні, де розпочав профспілкову діяльність.

«Селяни» — роман Владислава Реймонта, а не Сенкевича.

Сенкевич отримав Нобелівську премію 1905 року за сукупність літературної творчості.

Мілош був поетом і перекладачем, поєднував обидві галузі творчості.

Марія Склодовська-Кюрі отримала Нобелівську премію з хімії 1911 року за відкриття полонію й радію, а також за дослідження металевого радію та його хімічних сполук. Полоній названо на честь батьківщини Марії — Польщі. Радій став ключовим у розвитку променевої терапії раку.

Лех Валенса працював електриком на Гданській корабельні. У серпні 1980 року очолив страйк, з якого виросла «Солідарність» — перша незалежна профспілка в радянському блоці. «Солідарність» привела до вільних виборів і демократії в Польщі.

Чеслав Мілош емігрував із Польщі 1951 року — спершу до Франції, потім до США. Його есей «Поневолений розум» (1953) аналізує вплив комунізму на інтелектуалів. В еміграції жив понад 30 років — повернувся до Польщі після падіння комунізму.

Генрик Сенкевич, крім «Quo Vadis», написав Трилогію про війни Речі Посполитої XVII століття: «Вогнем і мечем» (про повстання Хмельницького), «Потоп» (про шведський потоп) і «Пан Володийовський» (про війни з турками). «Хрестоносці» — роман про Грюнвальдську битву (1410).

Нобелівську премію з фізики 1903 року Склодовська-Кюрі отримала разом із чоловіком П'єром Кюрі та Анрі Беккерелем.

Дружина Данута Валенса отримала нагороду в Осло. Валенса побоювався, що комуністична влада не дозволить йому повернутися до Польщі.

П'ять польських нобелівських лауреатів з літератури: Сенкевич (1905), Реймонт (1924), Мілош (1980), Шимборська (1996), Токарчук (2018).

«Солідарність» — незалежна профспілка (związek zawodowy), перша така в радянському блоці. Привела до вільних виборів у Польщі.

Марія Склодовська-Кюрі назвала відкритий нею елемент полонієм (polonium) на честь своєї батьківщини — Польщі (лат. Polonia).

«Селяни» — це 4 томи: Осінь, Зима, Весна, Літо — вони описують цілий рік життя польського села.

«Pokojowa» означає «миру» (від «pokój» = мир). Не плутайте з «pośmiertna» (посмертна)! Це часта пастка на іспиті.

Найвідоміший вірш Шимборської — «Nic dwa razy się nie zdarza» (Ніщо не стається двічі).

«Солідарність» привела до вільних виборів і демократії в Польщі.

Ольга Токарчук отримала Нобелівську премію з літератури 2019 року (але за 2018 рік!) за сукупність творчості, а саме «за наративну уяву». Написала, зокрема, «Бігуни» й «Книги Якова».

Семеро поляків отримали Нобелівську премію, але всього премій 8 — Марія Склодовська-Кюрі отримала дві. Аж 5 премій — з літератури, що робить Польщу одним із лідерів у цьому.

Віслава Шимборська писала короткі, мудрі вірші, сповнені гумору та іронії. Її найвідоміший вірш — «Ніщо не стається двічі». На нобелівській церемонії вона жартувала, що воліє писати вірші, ніж виголошувати промови.

Дружина Данута Валенса отримала Нобелівську премію миру від його імені в Осло 1983 року. Валенса побоювався, що комуністична влада не дозволить йому повернутися до Польщі, якщо він виїде за кордон.

Марія Склодовська-Кюрі — єдина людина в історії, яка отримала Нобелівські премії у двох різних наукових галузях: з фізики (1903) і з хімії (1911). Вона також єдина жінка з двома Нобелівськими преміями.

Її тіло випромінювало радіацію через багаторічну роботу з радіоактивними речовинами.

Мілоша поховано в Крипті Заслужених у костелі св. Станіслава (на Скалці) в Кракові.

Шимборська не закінчила університет через брак грошей.

Трилогія Сенкевича: «Вогнем і мечем», «Потоп» і «Пан Володийовський».

Батьки Реймонта хотіли, щоб він став священником, але він відмовився від цього шляху.

Токарчук — авторка, зокрема, «Бігунів» і «Книг Якова».

Другу Нобелівську премію Склодовська-Кюрі отримала з хімії 1911 року.

«Солідарність» була (у роки воєнного стану — підпільним) профспілковим рухом, що боровся за свободу й демократію.

Ольга Токарчук — сьома польська нобелівська лауреатка. Отримала Нобелівську премію з літератури 2019 року (за 2018) «за наративну уяву, яка з енциклопедичною пристрастю представляє перетинання кордонів як форму життя». Її найважливіші твори: «Бігуни» (премія Nike 2008, Man Booker International 2018), «Книги Якова», «Веди свій плуг понад кістками мертвих».

Віслава Шимборська жила й творила в Кракові. Була відома скромністю й почуттям гумору. Нобелівську премію отримала «за поезію, яка з іронічною точністю дає змогу історичному й біологічному контексту проявитися у фрагментах людської реальності». Померла 1 лютого 2012 року в Кракові.

Ольга Токарчук отримала Нобелівську премію 2019 року (за 2018 рік) «за наративну уяву, яка з енциклопедичною пристрастю представляє перетинання кордонів як форму життя». «Бігуни» отримали Міжнародну Букерівську премію (2018), а «Книги Якова» — монументальний роман про містика XVIII століття Якова Франка.

«Селяни» Владислава Реймонта (1867–1925) — епічна картина польського села: 4 томи (Осінь, Зима, Весна, Літо) показують традиції, звичаї й конфлікти сільської громади. Твір перекладено понад 30 мовами. Реймонт показав повсякдення, працю на землі й стосунки між селянами та поміщиками.

Трилогія Генрика Сенкевича — цикл історичних романів про війни Речі Посполитої XVII століття: «Вогнем і мечем» (повстання Хмельницького), «Потоп» (шведське вторгнення), «Пан Володийовський» (війни з турками). Ці книжки «підносили серця» польського народу за часів поділів.

«Поневолений розум» (1953) — есей Мілоша, що аналізує, як комунізм поневолює розум інтелектуалів.

Трилогія Сенкевича: «Вогнем і мечем», «Потоп», «Пан Володийовський» — про війни Речі Посполитої XVII століття.

Родина Кюрі — 5 Нобелівських премій: Марія (2), П'єр (1), донька Ірен (1) і її чоловік Фредерік Жоліо-Кюрі (1).

Мілош викладав у Каліфорнійському університеті в Берклі в США. Емігрував із Польщі 1951 року.

«Бігуни» (англ. Flights) Ольги Токарчук отримали Міжнародну Букерівську премію 2018 року.

Чеслав Мілош (1911–2004) народився в Шетейняй у Литві.

«За всю творчість» премію отримали: Сенкевич (1905), Мілош (1980) і Шимборська (1996). Реймонт — за «Селян», Токарчук — «за наративну уяву».

«Книги Якова» — монументальний роман про містика XVIII століття Якова Франка, понад 900 сторінок.

Чеслав Мілош (1911–2004) народився в Шетейняй у Литві. Роман «Долина Ісси» описує його дитинство в Литві. Після війни емігрував до Франції (1951), потім до США, де викладав у Каліфорнійському університеті в Берклі.

Донька Марії Склодовської-Кюрі — Ірен Жоліо-Кюрі — теж отримала Нобелівську премію з хімії 1935 року (разом із чоловіком Фредеріком Жоліо-Кюрі). Родина Кюрі — це 5 Нобелівських премій: Марія (2), П'єр (1), Ірен (1) і Фредерік (1).

Аж троє польських нобелівських лауреатів з літератури отримали нагороду «за всю творчість» (za całokształt twórczości): Сенкевич (1905), Мілош (1980) і Шимборська (1996). Реймонт отримав її за конкретний роман «Селяни», а Токарчук — «за наративну уяву».

Лех Валенса після отримання Нобелівської премії 1983 року продовжив боротьбу. 1989 року відбулися частково вільні вибори, а 1990-го Валенса став першим некомуністичним президентом Польщі. Раніше працював електриком на Гданській корабельні.

Вона носила на шиї талісман із радієм, що серйозно вплинуло на її здоров'я.

Сенкевич сказав: «Кожна цивілізована людина має дві Вітчизни: свою й Італію».

Токарчук писала під псевдонімом Наташа Бородіна, бо любила російську літературу.

Обличчя Реймонта було зображено на банкноті номіналом 1 мільйон злотих 1991 року.

У Реймонта був дуже слабкий зір, що не завадило йому писати.

Шимборська любила курити — її великі твори народжувалися в цигарковому диму.

Родина Сенкевича брала участь у національних повстаннях.

Марія Склодовська-Кюрі (1867–1934), уродженка Варшави, — єдина людина в історії з двома Нобелівськими преміями в різних галузях науки. Перша премія (фізика, 1903) — за дослідження радіоактивності, разом із чоловіком П'єром Кюрі. Друга (хімія, 1911) — за відкриття полонію (названого на честь Польщі) і радію. Її будинок-музей розташований у Варшаві на вул. Фрета, 16.

Збігнев Герберт — один із найважливіших польських поетів XX століття. Його найвідоміший твір — цикл віршів про «Пана Когіто», філософського персонажа, який стикається з моральними дилемами. Герберт писав про відповідальність, гуманістичну традицію й опір тоталітаризму. Його неодноразово називали кандидатом на Нобелівську премію, але він так її й не отримав. Інші важливі збірки: «Варвар у саду», «Звіт з обложеного Міста».

Польські Нобелівські премії розподілені нерівномірно: золота ера 1903–1924 (три нагороди), потім 56-річна перерва до Мілоша (1980). У 80-х — дві премії поспіль (Мілош 1980, Валенса 1983). Шимборська 1996, а Токарчук 2018 — загалом 8 нагород для 7 осіб.

Марія Склодовська-Кюрі залишається єдиною жінкою в історії, яка отримала дві Нобелівські премії. Вона також єдина людина, удостоєна Нобелівських премій у двох різних наукових галузях. Ніхто не повторив цього досягнення. Народилася у Варшаві 1867 року, померла у Франції 1934-го.

Валенса отримав Нобелівську премію 1983 року — через 2 роки після запровадження воєнного стану генералом Ярузельським (13 грудня 1981). «Солідарність» була заборонена. Премія стала сигналом з Осло, що світ бачить боротьбу поляків за свободу. 1990 року Валенса став президентом.

«За всю творчість» (za całokształt twórczości) Нобелівську премію отримали: Сенкевич (1905), Мілош (1980), Шимборська (1996) і формально Токарчук («за наративну уяву», 2018). Лише Реймонт (1924) отримав нагороду за конкретний твір — роман «Селяни».

Валенса отримав Нобелівську премію миру (pokojową), а не посмертну (pośmiertną)! Слово «pokojowa» походить від «pokój» (мир), а не від «po śmierci» (після смерті). Це часта пастка на іспиті на Карту поляка — треба знати різницю.

56 років — від Реймонта (1924) до Мілоша (1980) — найдовша перерва між польськими Нобелівськими преміями.

Валенса побоювався, що комуністична влада не дозволить йому повернутися до Польщі — діяв воєнний стан (з 13.12.1981).

Збігнева Герберта (1924–1998), автора циклу про Пана Когіто, вважали одним із найсерйозніших кандидатів.

Премія 1983 року — через 2 роки після запровадження воєнного стану генералом Ярузельським (13 грудня 1981). «Солідарність» була заборонена.

Порядок: 1. Кюрі — фізика (1903), 2. Сенкевич (1905), 3. Кюрі — хімія (1911), 4. Реймонт (1924)...

Лише Владислав Реймонт (1924) отримав Нобелівську премію за конкретний роман — «Селяни». Решта (Сенкевич, Мілош, Шимборська) отримали її за всю творчість.

Генрик Сенкевич (1846–1916) отримав Нобелівську премію з літератури 1905 року за всю творчість, хоча помилково вважають, що за «Quo Vadis», — цей роман лише сприяв присудженню премії. Інші важливі твори: історична трилогія «Вогнем і мечем», «Потоп», «Пан Володийовський» і «Хрестоносці» про Грюнвальдську битву.

Марія Склодовська-Кюрі народилася у Варшаві на вул. Фрета, де нині музей. Нобелівську премію з фізики (1903) розділила з чоловіком П'єром Кюрі та Анрі Беккерелем за дослідження радіоактивності. Нобелівську премію з хімії (1911) отримала самостійно.

Збігнев Герберт (1924–1998) — поет, автор циклу про Пана Когіто — вважався одним із найсерйозніших кандидатів на Нобелівську премію з літератури, але так її й не отримав. Іван Павло II також згадувався як кандидат на Нобелівську премію миру.

Поширена думка, що Сенкевич отримав Нобелівську премію за «Quo Vadis», — спрощення. Офіційно нагороду він отримав за всю творчість — «Quo Vadis» лише пришвидшив її присудження. Його спадщина охоплює також Трилогію й «Хрестоносців».

Ольга Токарчук — веганка й екологічна активістка — рідкість серед нобелівських лауреатів. «Бігуни» (англ. Flights) — роман про подорожі й номадизм. «Книги Якова» — понад 900-сторінкова епопея про Якова Франка, містика XVIII століття з Поділля.

Івана Павла II неодноразово згадували як кандидата на Нобелівську премію миру за внесок у падіння комунізму й міжрелігійний діалог.

2018 року Нобелівську премію з літератури не присуджували через скандал у Шведській академії. Нагороду за 2018 рік оголосили лише 2019-го.

Реймонт кинув семінарію, мандрував і був актором, перш ніж почав писати.

Токарчук любила російську літературу, тому обрала псевдонім Наташа Бородіна.

Повна цитата: «Кожна цивілізована людина має дві Вітчизни: свою й Італію».

Банкноту із зображенням Реймонта випустили 1991 року.

Лех Валенса (нар. 1943), електрик із Гданська, 1980 року заснував НСПП «Солідарність» — першу незалежну профспілку в Східному блоці. Отримав Нобелівську премію миру 1983 року. Важливо: слово «pokojowy» означає «мирний» — це не посмертна премія, а премія миру. 1990 року виграв перші вільні президентські вибори. «Солідарність» у піковий момент налічувала 10 мільйонів членів і привела до вільних виборів і демократії в Польщі.