Свята Польщі

Новий рік (1 січня) — вихідний день у Польщі. Напередодні ввечері, 31 грудня, поляки святкують Сильвестра (Sylwester) — бали, феєрверки опівночі, тост шампанським. Назва «Sylwester» походить від імені папи Сильвестра I, пам'ять якого припадає на 31 грудня. На Новий рік кажуть: «Szczęśliwego Nowego Roku!».

Великдень — найважливіше християнське свято, святкування воскресіння Ісуса Христа. Це рухоме свято — припадає на весну, між 22 березня і 25 квітня. Великдень відзначають 2 дні: неділю й Великодній понеділок. Великодній понеділок (Сміґус-дингус) — вихідний день.

3 травня Польща відзначає річницю ухвалення Конституції 3 травня 1791 року — першої конституції в Європі й другої у світі (після США). Це одне з найважливіших державних свят. Цього дня відбуваються паради, концерти й офіційні урочистості. Це вихідний день.

Оплаток — тонкий прісний хлібець із борошна й води, який купують у костелі. Ділення оплатком символізує єдність і взаємне прощення.

На святвечірньому столі має бути 12 пісних (без м'яса) страв, що символізують 12 апостолів.

11 листопада 1918 року владу над відродженою польською державою перебрав Юзеф Пілсудський.

Колись це були дві різні традиції: «сміґус» — символічне шмагання вербою по ногах і обливання водою, «дингус» — можливість відкупитися подарунками (яйцями).

З 2025 року Святвечір (24 грудня) — державний вихідний день. Раніше це був робочий, часто скорочений день. Отже, вихідні — 24, 25 і 26 грудня.

11 листопада Польща відзначає Національне свято незалежності — річницю здобуття незалежності 1918 року. Це вихідний день. Відбуваються марші, офіційні урочистості й концерти. Історія святкування цього дня змінювалася в різні історичні періоди.

1 листопада — Урочистість усіх святих — вихідний день. Поляки відвідують могили близьких на цвинтарях, запалюють лампадки (зничі) і кладуть квіти (найчастіше хризантеми). Увечері цвинтарі виглядають прекрасно: тисячі запалених зничів створюють дивовижне видовище. Це одна з найкрасивіших польських традицій.

11 листопада Польща відзначає День Незалежності — річницю відновлення незалежності 1918 року після 123 років поділів (Росія, Пруссія, Австрія). Це вихідний день. 11 листопада 1918 року Польща офіційно стала вільною державою. Цього дня відбуваються урочистості, паради, Марші Незалежності й патріотичні концерти.

25 і 26 грудня — два дні Різдва, обидва вихідні. 25 грудня (перший день) — урочиста меса й родинний обід. 26 грудня (День святого Стефана, другий день) — традиція відвідувати далеких родичів і друзів. Різдво — час радості, подарунків і родинних зустрічей.

День праці відзначають 1 травня. Це неробочий день у Польщі.

День Незалежності відзначають 11 листопада. Він присвячений здобуттю Польщею незалежності 1918 року.

День прапора відзначають 2 травня. Це свято з 2002 року.

День Конституції 3 травня відзначають 3 травня — на згадку про ухвалення першої в Європі конституції 1791 року.

День бабусі відзначають 21 січня.

День матері відзначають 26 травня.

День дитини відзначають 1 червня.

Жирний четвер — останній четвер карнавалу перед Великим постом. Традиційні ласощі — пончики (pączki) і хворост (faworki). Традиція сягає XVI століття. У Кракові цей день історично називали «Комбровим четвергом». Колись у пончики ховали горіхи — хто знаходив, тому мала всміхнутися удача.

Жирний четвер — останній четвер перед Великим постом. Цього дня всі поляки об'їдаються пончиками (pączki) — традиційними дріжджовими пиріжками з трояндовим варенням або іншими начинками. Це останнє ласування перед постом.

15 серпня в Польщі подвійне свято: релігійне — Успіння (Взяття на небо) Пресвятої Діви Марії, і державне — День Війська Польського. Військове свято присвячене річниці Варшавської битви 1920 року, яку називають «Дивом на Віслі», коли польські війська зупинили наступ більшовиків.

1 квітня (Prima Aprilis) — день жартів, який у Польщі відзначають із XVIII століття. Традиція полягає в розіграшах родини, друзів і колег. Навіть серйозні ЗМІ (газети, телебачення) цього дня публікують неправдиві новини. Популярна польська приказка цього дня: «Prima Aprilis, uważaj bo się mylisz!» (Перше квітня — обережно, помилишся!). У Польщі вважають, що цього дня нікому не можна довіряти.

6 січня — свято Трьох Королів (Богоявлення) — вихідний день з 2011 року. Присвячене прибуттю Трьох Королів (Каспера, Мельхіора й Бальтазара) до новонародженого Ісуса з дарами: золотом, ладаном і миром. У багатьох містах організовують Ходи Трьох Королів — барвисті вуличні процесії.

1 травня — Міжнародний день праці — вихідний день у Польщі. Відзначається з 1890 року як день солідарності робітників. У ПНР (1945–1989) був одним із найважливіших свят — організовували обов'язкові демонстрації. Сьогодні це радше вихідний, ніж ідеологічне свято. Багато поляків вирушають на «майовку» (травневі вихідні).

Свято Божого Тіла — рухоме свято, завжди припадає на четвер, через 60 днів після Великодня (у травні або червні). Це вихідний день. Вірні йдуть процесією вулицями міста до 4 вівтарів. Це одне з найпомітніших релігійних свят у Польщі — на час процесії перекривають вулиці.

Пастерка (пастуша меса) — урочиста меса, яку правлять у ніч із 24 на 25 грудня. Назва пов'язана з пастухами, які прийшли до ясел Ісуса.

K+M+B означає латинське «Christus mansionem benedicat» (Хай Христос благословить цей дім). Це також ініціали Трьох Королів: Каспер, Мельхіор, Бальтазар.

У кошику: яйця, хліб, м'ясо й ковбаса, сіль, хрін, великодня бабка й фігурка баранця з цукру або тіста.

Традиційні великодні супи — білий барщ із яйцем і ковбасою або журек; обидва супи схожі між собою.

Святий Миколай приносить подарунки в ніч із 5 на 6 грудня (Mikołajki). Діти знаходять їх під подушкою або в шкарпетці.

У Вербну неділю в костелі освячують «пальми» (гілочки верби). Вони мають захищати від нещастя, хвороб і зла.

Короп — традиційна різдвяна риба. Риба — давній символ Христа. Страви на Святвечір мають бути пісними (без м'яса).

Знаки між літерами K+M+B — це хрестики, а не плюси. Напис роблять освяченою крейдою 6 січня (Три Королі).

15 серпня — свято Війська Польського — на згадку про перемогу над більшовиками у Варшавській битві 1920 року. Ця перемога врятувала незалежність Польщі. Це вихідний день і церковне свято Успіння Пресвятої Богородиці.

Жирний четвер — традиційне польське свято, що припадає на останній четвер карнавалу перед Попільною середою. Цього дня поляки з'їдають величезну кількість пончиків (із трояндовим джемом, мармеладом або кремом) і хворосту. У середньому поляки з'їдають цього дня близько 100 мільйонів пончиків! Це один із найбільш «калорійних» днів у польському календарі.

Mikołajki відзначають 6 грудня, у день пам'яті св. Миколая. У Польщі діти вранці знаходять подарунки під подушкою або в черевику. Це окреме від Різдва свято — подарунки на Mikołajki зазвичай менші. У школах і дитсадках діти тягнуть жереб, кому дарувати невеликі подарунки. Традиція особливо популярна серед молодших дітей.

Жіночий день (8 березня) у Польщі — особливе свято, спадщина ПНР, коли воно було одним із найважливіших офіційних свят. За комунізму жінки отримували гвоздики й колготки. Сьогодні традиція дарувати квіти збереглася, хоча гвоздики замінили тюльпани й інші квіти. Жіночий день не є вихідним, але його широко відзначають — на роботі, у школі й удома. Чоловіки дарують жінкам квіти й невеликі подарунки.

15 серпня — подвійне свято: релігійне — Успіння (Взяття на небо) Пресвятої Богородиці (одне з найважливіших богородичних свят) — і державне — День Війська Польського, присвячений перемозі у Варшавській битві 1920 року над більшовиками (так зване «Диво на Віслі»). Це вихідний день.

Майовка (Majówka) — народна назва довгих вихідних на початку травня: 1 травня (День праці), 2 травня (День прапора РП — з 2004 року) і 3 травня (День Конституції). Якщо дні випадають вдало, поляки беруть відпустку й отримують навіть тиждень відпочинку. Майовка — час поїздок за місто, грилю й відпочинку на свіжому повітрі.

У Польщі 14 державних вихідних днів: 1 січня, 6 січня, Великдень (2 дні), 1 травня, 3 травня, Зелені свята (неділя), Боже Тіло, 15 серпня, 1 листопада, 11 листопада, 24 грудня (з 2025 року), 25–26 грудня. Додатково 2 травня (День прапора) — вихідний в установах, але не є державним святом. За свято, що припадає на суботу, працівникові належить інший вихідний день.

Великодній баранець символізує Христа — «Агнця Божого, що бере на себе гріхи світу». Він може бути з цукру, пластику або тіста.

3 травня — День Конституції 3 травня, присвячений ухваленню першої в Європі конституції 1791 року.

День матері в Польщі відзначають 26 травня. Це день, коли діти дякують матерям за їхню любов і турботу.

День дитини в Польщі відзначають 1 червня.

Національний день пам'яті Варшавського повстання відзначають 1 серпня.

День Війська Польського відзначають 15 серпня — на згадку про Варшавську битву 1920 року (Диво на Віслі).

Майовка — це: 1 травня — День праці, 2 травня — День прапора й День Полонії, 3 травня — День Конституції.

День Папи Івана Павла II відзначають 16 жовтня.

Анджейки — традиційне польське свято ввечері 29 листопада, напередодні дня святого Андрія. Раніше воно було зарезервоване для незаміжніх жінок, які ворожили про майбутнє (наприклад, лили віск). Відповідником для чоловіків були «Катажинки» (24–25 листопада). З часом традиції об'єдналися в спільну забаву.

Вербну (Пальмову) неділю відзначають за тиждень до Великодня на згадку про в'їзд Ісуса Христа в Єрусалим. У Польщі вірні приносять до костелу «пальми» — традиційні прикраси із сухих квітів, трав і гілочок. Найвідоміший конкурс «пальм» відбувається в Липниці Мурованій.

День бабусі відзначають 21 січня, а День дідуся — 22 січня. Дослідження показали, що 60% поляків пов'язують свої моральні цінності зі стосунками з бабусею. Це дуже популярні польські свята, коли онуки вітають бабусь і дідусів і дарують подарунки.

Адвент — у християнстві період чотирьох тижнів перед Різдвом, час духовної підготовки й очікування. У Польщі адвент має особливі традиції: рорати (ранкові меси), адвентові вінки й адвентові календарі. Це час роздумів і спокою.

День Незалежності відзначають по-різному: покладання квітів і вінків до пам'ятників героям, Забіги Незалежності (учасники біжать у білих і червоних футболках, створюючи живий прапор), військові паради, Концерт Незалежності в Музеї Варшавського повстання, урочисті меси за Вітчизну, вивішування національних прапорів на будівлях.

День Війська Польського (15 серпня) присвячений Варшавській битві 1920 року. Цього дня правлять меси за полеглих солдатів. Біля Могили Невідомого Солдата у Варшаві відбувається урочиста зміна варти. Організовують військові паради за участю солдатів і військової техніки. Президент вручає військові нагороди.

День прапора РП відзначають з 2004 року. Польські патріоти вивішують національні прапори на будинках і будівлях. Прапор Польщі — дві горизонтальні смуги: біла (згори) і червона (знизу). Білий символізує чистоту й мир, червоний — мужність і кров, пролиту за Вітчизну. 2 травня — також День Полонії й поляків за кордоном.

На Боже Тіло вірні йдуть процесією вулицями міста до 4 вівтарів. Діти посипають шлях процесії квітами.

Богородицю вважали покровителькою польської армії. Завдяки її «допомозі» (символічно) Польща виграла Варшавську битву 1920 року, яку називають «Дивом на Віслі».

Полонія — це поляки, які живуть за кордоном. Кандидати на Карту поляка автоматично належать до Полонії, тому мають знати своє свято (2 травня).

Раніше Задушки називали «Дзяди». Ця назва збереглася в літературі завдяки драмі Адама Міцкевича «Дзяди».

На Святвечір страви мають бути пісними (без м'яса) — 12 страв. На Великдень багато м'яса, ковбас, паштетів, бо закінчується Великий піст.

Традиційно з великоднім кошиком до костелу посилають наймолодшого члена родини.

Свято Божого Тіла припадає на четвер 9-го тижня після Великодня (60 днів після Великодня).

Міжнародний день праці відзначають у 142 країнах світу.

1 березня з 2011 року відзначають як Національний день пам'яті «проклятих солдатів» (Żołnierze Wyklęci). Він увічнює антикомуністичних партизанів, які після Другої світової війни боролися з радянською окупацією й нав'язаним комуністичним режимом. Багатьох із них убили або засудили до смерті.

Вербна неділя — неділя перед Великоднем, присвячена в'їзду Ісуса в Єрусалим. У Польщі вірні приносять до костелу «пальми» — декоративні композиції з гілок верби, самшиту, сухих квітів і трав. Найвідоміший конкурс «пальм» відбувається в Липниці Мурованій (Малопольща), де «пальми» можуть сягати кількох метрів заввишки.

15 серпня в Польщі подвійне свято: державне (День Війська Польського — річниця Дива на Віслі 1920 року) і церковне (Успіння Пресвятої Богородиці). Традиційно цього дня вірні приносять до костелу букети трав, квітів і злаків для освячення — тому свято називають також «Матір Божа Зільна». У букетах, зокрема: м'ята, ромашка, розмарин, колоски злаків, мак, верес. Освячені трави зберігали вдома як захист від хвороб і зла.

Державні вихідні дні: 1 січня (Новий рік), 6 січня (Три Королі), Великдень (неділя + понеділок), 1 травня (День праці), 3 травня (Конституція), Зелені свята (неділя, 50 днів після Великодня), Боже Тіло (четвер, 60 днів після Великодня), 15 серпня (Успіння Богородиці + Військо Польське), 1 листопада (Усі святі), 11 листопада (Незалежність), 24 грудня (Святвечір, з 2025 року), 25 грудня (I день Різдва), 26 грудня (II день Різдва). Загалом 14 днів.

День матері відзначають 26 травня — діти дарують мамам квіти, листівки й подарунки. Школи й дитсадки організовують виступи для мам. День батька припадає на 23 червня. Жодне з цих свят не є вихідним, але обидва дуже важливі для польських родин. Жіночий день (8 березня) — чоловіки дарують жінкам квіти (тюльпани, гвоздики).

День святого Валентина (14 лютого) — відносно нова традиція в Польщі, яка стала популярною лише в 1990-х роках. Поляки дарують одне одному квіти, шоколад і листівки. Традиційним польським відповідником Дня святого Валентина були Анджейки (29 листопада) — вечір любовних ворожінь. Старше покоління поляків іноді критикує День святого Валентина як «імпортоване свято».

Більшовики були лише за 60 км від Варшави, коли полякам вдалося переломити хід війни й прогнати їх, — звідси назва «Диво на Віслі».

День Війська Польського 15 серпня присвячений Варшавській битві 1920 року, у якій Польща перемогла більшовиків. Цього дня також відзначають Успіння Пресвятої Богородиці.

1 серпня о 17:00 по всій Польщі звучать сирени на згадку про початок Варшавського повстання 1944 року. Це так звана «Година W».

2 травня — День прапора Республіки Польща й День Полонії. Цього дня 1945 року польський прапор було встановлено на Рейхстазі в Берліні.

2 травня 1945 року польські солдати вивісили біло-червоний прапор на Рейхстазі в Берліні.

Година «W» — це 17:00, час початку Варшавського повстання 1 серпня 1944 року. «W» означає «Wybuch» (вибух) або «Wolność» (свобода).

15 серпня є також святом Успіння (Взяття на небо) Пресвятої Діви Марії (Матері Божої Зільної).

11 листопада 1918 року Регентська рада передала владу Юзефу Пілсудському, який став Начальником держави.

День хлопця відзначають 30 вересня. Цього дня жінки дарують подарунки своїм партнерам. Він популярніший за День чоловіків (10 березня). Це неформальне свято, дуже популярне серед молоді.

Ніч Купала (також Собутка або Віянки) — найдавніша польська традиція зі слов'янським і дохристиянським корінням. Її відзначають у ніч із 23 на 24 червня (літнє сонцестояння, день Івана Хрестителя в католицькому календарі). Традиції: розпалювання вогнищ біля річок, дівчата пускають на воду вінки з квітів (якщо вінок упіймає хлопець — вони будуть парою), пошук міфічної квітки папороті (хто знайде — здобуде щастя й багатство). У багатьох польських містах проводять фестиваль «Віянки» на Віслі (напр., у Кракові).

Резуррекція (лат. resurrectio — воскресіння) — урочиста процесія довкола костелу на світанку у Великодню неділю (зазвичай близько 6:00). Починається з меси Великої суботи (Пасхальне чування), під час якої священник розпалює вогонь перед костелом, запалює від нього велику свічку — Пасхал — і входить у темний костел, освітлюючи його цим світлом. На світанку відбувається урочиста процесія — Резуррекція — із дзвонами, феєрверками й співом. Це найрадісніший момент літургійного року — звіщення Воскресіння Христа.

31 серпня — День Солідарності й Свободи — свято, присвячене підписанню Серпневих угод (31 серпня 1980) між Міжзаводським страйковим комітетом (МСК) на чолі з Лехом Валенсою й урядом ПНР на Гданській корабельні. Ці угоди привели до створення НСПП «Солідарність» — першої незалежної профспілки в комуністичному блоці. «Солідарність» налічувала 10 мільйонів членів і відіграла ключову роль у падінні комунізму в Європі.

1 серпня о 17:00 (Година «W» — від «Wolność» (свобода) і «Wybuch» (вибух)) по всій Варшаві вмикаються сирени. Люди зупиняються на хвилину мовчання, машини зупиняються, трамваї й автобуси завмирають — усе на честь героїв Варшавського повстання (1944). Повстання тривало 63 дні (1 серпня — 2 жовтня 1944). Загинуло близько 200 000 людей, місто було зруйноване на 85%.

Страсний тиждень — найважливіший тиждень літургійного календаря: Вербна неділя (в'їзд Ісуса в Єрусалим), Великий четвер (Тайна вечеря — Ісус обмив ноги апостолам і встановив Євхаристію), Велика п'ятниця (смерть Ісуса на хресті — найсумніший день, Хресна дорога), Велика субота (очікування, освячення їжі), Великдень (Воскресіння).

Адвент — 4 тижні перед Різдвом, час підготовки й очікування. Символ Адвенту — адвентовий вінок із 4 свічками, кожну запалюють у наступну неділю: перша (надія), друга (мир), третя (радість — «Gaudete»), четверта (любов). Популярні також адвентові календарі із шоколадками чи маленькими подарунками на кожен день.

У Жирний четвер (останній четвер перед Великим постом) поляки їдять пончики (pączki) і хворост (faworki). Це останній день ласування перед постом.

Священник каже: «Пам'ятай, що з пороху ти вийшов і в порох повернешся». Попіл отримують зі спалених торішніх «пальм» (верб).

Попіл у Попільну середу отримують зі спалених торішніх «пальм» (гілочок верби), освячених у Вербну неділю.

Карнавал починається 6 січня (Три Королі), а закінчується у вівторок перед Попільною середою (Ostatki / Марді Гра).

Резуррекція — урочиста меса, яку правлять у Велику суботу ввечері або в ніч із суботи на неділю (чи на світанку неділі); вона звіщає Воскресіння Христа. Вірні обходять костел процесією з пасхалом.

На Рорати діти приносять ліхтарики, що символізують світло Христа в темряві. Рорати правлять рано-вранці під час Адвенту.

Страсний тиждень — найважливіший тиждень літургійного року. Великий четвер присвячений Тайній вечері й установленню Євхаристії. У Велику п'ятницю вірні беруть участь у Хресній дорозі, меси не правлять, дзвони в костелах мовчать. У Велику суботу поляки несуть до костелу кошики з їжею (свячене) для освячення: хліб, яйця, сіль, ковбасу, хрін, бабку.

Свято Божого Тіла (Corpus Christi) — одне з найважливіших католицьких свят у Польщі, яке відзначають у четвер дев'ятого тижня після Великодня. Цього дня відбуваються урочисті процесії вулицями міст і сіл. Вірні проходять до чотирьох польових вівтарів, біля яких читають уривки з Євангелія. Вулиці прикрашають квітами й березовими гілками. Це вихідний день.

1 березня — Національний день пам'яті «проклятих солдатів» (встановлений 2011 року). Присвячений солдатам антикомуністичного збройного підпілля, які після Другої світової війни відмовилися скласти зброю й продовжували боротьбу з нав'язаним СРСР комуністичним режимом. Їх називали «проклятими солдатами» або «незламними солдатами». Багатьох із них заарештували УБ (Управління безпеки) і НКВС, катували й убили. Останній із них — Юзеф Франчак на прізвисько «Лялек» — загинув 1963 року.

Рорати — особливі адвентові меси, які правлять рано-вранці (найчастіше о 6:00 або 7:00) на честь Пресвятої Діви Марії. Назва походить від латинського гімну «Rorate caeli desuper» (Зросіть, небеса, згори). Діти приносять на Рорати ліхтарики, що символізують світло Христа в темряві. Рорати правлять із понеділка по суботу під час Адвенту.

День бабусі (21 січня) і День дідуся (22 січня) — популярні польські родинні свята. Онуки дарують бабусям і дідусям листівки, малюнки й невеликі подарунки. У дитсадках і школах організовують виступи з піснями й віршами. Це не вихідні дні, але вони дуже важливі в польській родинній традиції.

Останній день карнавалу (вівторок перед Попільною середою) — Марді Гра, у Польщі його також називають «Ostatki» (Останки).

4 адвентові свічки символізують: 1. надію, 2. мир, 3. радість (Gaudete — священник вдягає рожеве облачення), 4. любов. Кожну запалюють у наступну неділю Адвенту.

Символом Дня Полонії є встановлення польського прапора на Рейхстазі в Берліні 1945 року польськими солдатами.

День бабусі відзначають 21 січня. Це день, коли онуки дякують бабусям за їхню любов і турботу.

Варшавське повстання тривало 63 дні. Ним командував генерал Тадеуш Бур-Коморовський.

1831 року, під час Листопадового повстання, Сейм Королівства Польського офіційно визнав білий і червоний національними кольорами.

15 серпня в Польщі два свята: релігійне — Успіння Пресвятої Богородиці — і державне — День Війська Польського, встановлений на згадку про Варшавську битву 1920 року, яку називають «Дивом на Віслі». У цій битві польські війська під командуванням Юзефа Пілсудського зупинили похід більшовицької армії на Захід, рятуючи Європу від комунізму.

Попільна середа — перший день Великого посту, який триває 40 днів до Великодня. Під час меси священник посипає голови вірних попелом зі спалених торішніх «пальм», кажучи: «Пам'ятай, що ти порох і в порох повернешся». Цей день символізує покаяння й підготовку до Великодня. У Попільну середу дотримуються суворого посту — один повноцінний прийом їжі й два менші.

Рухомі свята — це ті, дата яких змінюється щороку, бо залежить від дати Великодня. Великдень (березень–квітень) визначають за місячним календарем — перша неділя після першого повного місяця після весняного рівнодення. Рухомі свята: Великдень, Великодній понеділок, Вознесіння Господнє (40 днів після Великодня), Зішестя Святого Духа (50 днів), Боже Тіло (60 днів).

За часів ПНР (1945–1989) комуністична влада заборонила святкування кількох свят: Трьох Королів (6 січня) — відновлено як вихідний 2011 р.; Дня Незалежності (11 листопада) — заборонений 1945–1989, відновлений 1989 р.; Конституції 3 травня — заборонене 1945–1990, відновлене 1990 р. Натомість ПНР пропагувала 22 липня (Маніфест ПКНВ) і 9 травня (День Перемоги — радянська версія).

Зішестя Святого Духа (Зелені свята) припадає на 50-й день після Великодня. Вознесіння — 40 днів, Боже Тіло — 60 днів.

14 квітня — Свято Хрещення Польщі — річниця хрещення Мешка I 966 року, яке вважають символічним початком польської державності.

31 серпня — День Солідарності й Свободи — річниця Серпневих угод 1980 року й створення профспілки «Солідарність».

1) Лити віск крізь ключ у воду — форма тіні передбачає майбутнє. 2) Ставити черевики від стіни — чий дійде до порогу, та перша вийде заміж. 3) Проколювати картки з іменами — кого проколеш, той буде чоловіком.

1 березня — Національний день пам'яті «проклятих солдатів» — солдатів антикомуністичного підпілля, які боролися після 1945 року.

Prima Aprilis (1 квітня) — день жартів. ЗМІ публікують жартівливі фальшиві новини, люди розігрують одне одного. Традиція має в Польщі давню історію.

Анджейки (29 листопада, напередодні дня св. Андрія) — традиційний вечір любовних ворожінь для дівчат. Найвідоміше ворожіння: лити гарячий віск крізь ключ у холодну воду — форма тіні передбачає майбутнє. Катажинки (25 листопада, день св. Катерини) — відповідник Анджейок для юнаків, сьогодні майже забутий. Анджейки були традиційним польським «Днем святого Валентина» — останньою забавою перед Адвентом.

Ніч Купала (Ніч святого Яна, Собутка) — відзначають у ніч із 23 на 24 червня (найкоротша ніч). Це дохристиянська (слов'янська) традиція, пов'язана з літнім сонцестоянням. Традиції: пускання вінків на воду (дівоче ворожіння про кохання), стрибки через вогонь (очищення), пошуки квітки папороті (приносить щастя й багатство, хоча папороть не цвіте!). Традицію особливо плекають на Кашубах і Підляшші.

ПНР пропагувала: 22.VII (Маніфест ПКНВ — «свято відродження Народної Польщі») і 9.V (День Перемоги в радянській версії).

Конституцію 3 травня ухвалили 1791 року. Лише через 4 роки (1795) Польща перестала існувати після III поділу.

16 жовтня 1978 року кардинала Кароля Войтилу обрали папою, і він прийняв ім'я Іван Павло II. З 2006 року цей день відзначають у Польщі як День Папи.

11 листопада у Варшаві відбуваються Забіг Незалежності, військовий парад і концерт у Музеї Варшавського повстання.

Пункт 13 мирної програми президента Вільсона говорив про відродження незалежної Польщі.